Війна за свідомість: як російська пропаганда змушує нас воювати між собою

20.01.2026 18:28
Зображення новини: Війна за свідомість: як російська пропаганда змушує нас воювати між собою
Ця війна — не лише про ракети, окопи й дрони. Вона — про наші думки, страхи й рішення. Поки українські воїни тримають фронт зі зброєю, ворог щодня атакує тил — інформаційно і психологічно. Маніпуляції, фейки, ІПсО, дезінформація — це не просто «інтернет-шум». Це зброя гібридної війни, яка б’є точно по больових точках: страху, втомі, зневірі, недовірі, злості. Мета проста — роз’єднати нас, посіяти ворожнечу всередині країни й змусити воювати не з окупантом, а одне з одним. На чому «грають» закулісні актори? На наших емоціях. Коли людині страшно — вона шукає винного поруч. Коли немає ясної перспективи — з’являється злість. Коли втома зашкалює — легше повірити в «зраду», ніж прийняти складну реальність війни. Саме тому інформаційні атаки не припиняються ні на день. Вони підживлюють паніку, агресію, ненависть. Бо розгублене й розділене суспільство — це подарунок ворогу. Соцмережі: інформація чи пастка? Сьогодні ворог рідко приходить у формі «офіційної пропаганди». Він маскується під анонімні телеграм-канали; «викривальні» пабліки; псевдоблогерів та інфлюенсерів; чутки, «зливи», емоційні відео; контент, створений ШІ, діпфейки, ботоферми. Це — конвеєр, який щодня намагається проникнути в нашу свідомість. І єдиний реальний щит тут — критичне мислення: – питати: кому це вигідно? – перевіряти джерела; – не поширювати емоції замість фактів, бо дезінформація завжди шукає слабке місце. ТЦК: «людолови» чи частина оборони держави? Один із найуспішніших російських наративів — це образ «людоловів з ТЦК». Його мета — перевернути цінності. Щоб: -захист Батьківщини став «дурістю»; -виконання закону — «зрадою»; -військові та силові структури — «ворогами», -а справжній ворог зник з фокуса уваги. Так народжується внутрішній конфлікт. Так суспільство починає воювати саме з собою. Але правда проста й жорстка: Україна воює за виживання. Наші військові місяцями й роками на фронті. Вони потребують ротації, підкріплення, підтримки. Мобілізація на вінниччині: що це таке і як усе відбувається Про мобілізацію сьогодні багато говорять — і в соцмережах, і в повсякденному житті. Більшість людей уже бачили, як це відбувається на вулицях. У переважній кількості випадків усе проходить спокійно, але іноді окремі ситуації стають резонансними. Щоб уникнути чуток і непорозумінь, пояснюємо просто: що таке мобілізація, хто її проводить і яка роль поліції. Що таке мобілізація? Мобілізація – це планове переведення економіки країни і її Збройних сил на функціонування в умовах воєнного стану чи особливого періоду. Вона необхідна для відбиття зовнішньої агресії. Хто проводить мобілізаційні заходи? Згідно із законом, організацію і контроль заходів з мобілізації здійснюють: територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), поліцейські, органи місцевого самоврядування, керівники підприємств, установ і організацій. Хто підлягає мобілізації? Військовозобов’язані чоловіки віком від 25 до 60 років, які: – визнані придатними до військової служби; – не мають бронювання; – не мають законних підстав для відстрочки. Важливо розуміти: пільги або підстави для відстрочки потрібно не лише мати, а й підтвердити. За відсутності відповідних документів людина вважається такою, що підлягає мобілізації. Підстави для відстрочки від мобілізації в Україні закріплені в Законі України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Щоб скористатися відстрочкою або бронюванням, потрібно: – надати всі необхідні документи; – оновити військово-облікові дані; – користуватися додатком «Резерв+». Яка роль поліції під час мобілізації? Поліція не займається мобілізацією самостійно, але має чітко визначені законом повноваження: – участь в оповіщенні — разом із представниками ТЦК поліцейські можуть брати участь у заходах з оповіщення військовозобов’язаних; – перевірка документів — поліцейські мають право перевіряти у чоловіків віком 18–60 років паспорт і військово-обліковий документ, а також звіряти дані через систему «Оберіг»; – забезпечення правопорядку — під час вручення повісток поліція слідкує за публічною безпекою і запобігає конфліктам; – доставляння до ТЦК — у разі вчинення адміністративного правопорушення (статті 210, 210-1 КУпАП) поліція може доставити особу до ТЦК. Важливо: поліцейські не мають права самостійно вручати повістки. Чому відео із «затриманнями» часто вводять в оману? У соцмережах часто з’являються відео з уривками затримань або конфліктів. Більшість таких записів знімають не для того, щоб розібратися в ситуації, а для продажу Telegram-каналам. Далі працює простий ланцюг: канал публікує відео для збільшення переглядів — зростає аудиторія — дорожчає реклама — російська пропаганда використовує ці відео для створення фейкової картини, нібито «українці не хочуть захищати свою країну». Крім того, цим почали користуватися і реальні зловмисники, які не хочуть відповідати за адміністративні чи кримінальні правопорушення. Вони можуть кричати «Допоможіть!», щоб викликати співчуття перехожих. Люди, не знаючи суті ситуації, втручаються, блокують роботу поліції — і в результаті злочинець тікає. Закликаємо не робити поспішних висновків і не заважати роботі правоохоронців. Кожен випадок має свої підстави, і за кадром часто залишається найважливіше. Мобілізація — це не репресії. Це — вимушений механізм збереження держави. ТЦК виконують свою функцію, а поліція забезпечує правопорядок. Це не «каральні органи», а елементи оборони країни, яка бореться за життя. Коли ми шукаємо «зраду» — ми працюємо на ворога Воювати з уявним ворогом у тилу легше, ніж прийняти відповідальність за реальну загрозу. Але кожен внутрішній конфлікт: – підриває бойовий дух; – деморалізує військових; – послаблює країну. Наш вибір сьогодні Ми можемо: – поширювати паніку й ненависть або тримати хоча б інформаційний фронт; – шукати ворогів серед своїх або пам’ятати, хто насправді прийшов з війною; – стати «ватою», якою легко маніпулювати або бути свідомими громадянами країни, що бореться за свободу. Сьогодні як ніколи важливі єдність, відповідальність і холодна голова. Лише разом — на фронті й у тилу — ми вистоїмо, збережемо Україну і наблизимо Перемогу.