0432news

Бажання замкнутися в чотирьох стінах і ні з ким не говорити - не завжди означає депресію. Іноді це просто сигнал перевтоми або емоційного виснаження. Але розрізнити ці стани буває часом важко. Які ознаки вказують на втому, а які на депресію, та що робити у таких випадках, розповіла для РБК-Україна магістр психології та психотерапевт Наталія Гаріна. Більше цікавого: Плакати корисно, але сльози не йдуть: як допомогти собі нарешті виплакатися Коли бажання побути наодинці - це нормально За словами психолога, коли людина довго перебуває в напрузі - робота, відповідальність, емоційні навантаження, психіка намагається зекономити ресурс. Соціальна ізоляція в такому випадку - це спосіб відновитися. "Хочеться тиші, мінімуму контактів, а після відпочинку стан поступово вирівнюється, з'являється інтерес до людей і справ", - каже Наталія Гаріна. Це нормальна реакція організму на перевантаження. Ви не зламалися - ви просто втомилися. Коли це вже може бути депресія Але якщо разом із бажанням ізолюватися з'являються інші симптоми - це вже тривожний сигнал. Ознаки депресивного стану:

• постійна апатія
• втрата інтересу до того, що раніше приносило радість
• порушення сну й апетиту
• відчуття безнадійності
• зниження самооцінки
• думки про власну нікчемність або небажання жити

"Якщо це триває понад два тижні - це вже може бути ознакою депресивного стану. Головна різниця у глибині та тривалості. Втома минає після відпочинку. Депресія ні", - підкреслює експертка. Якщо ви взяли вихідні, відпочили, виспалися - і вам стало легше, це була втома. Якщо навіть після відпочинку нічого не змінилося, важкість залишилася, а інтерес до життя не повернувся - це вже інше. Третій варіант - емоційне вигорання "Є ще третій варіант - емоційне вигорання. Коли ніби хочеться втекти від людей, але всередині більше роздратування й спустошення, ніж смутку", - пояснює психологиня. При вигоранні ви не відчуваєте глибокого смутку. Ви відчуваєте порожнечу та роздратування. Вам не сумно - вам все одно. І це дратує ще більше. Як зрозуміти, що з вами Наталія Гаріна радить чесно відповісти собі на три питання: Як довго це триває? Один день? Тиждень? Місяць? Кілька місяців? Чи приносить ізоляція полегшення? Вам стає легше після того, як ви побули наодинці? Чи навпаки - ще важче? Чи стає після неї легше? Після того як ви відпочили, ви відчуваєте прилив сил? Чи все одно важко? Якщо на всі три питання відповідь "ні, не легше" - це важливий сигнал. Що робити "Якщо сумніваєтесь - це вже достатня причина поговорити з психологом або лікарем. Раннє звернення допомагає значно швидше повернути ресурс. Пам'ятайте, що бажання побути наодинці - нормальне. Питання лише в тому, чи це відновлення, чи сигнал, що вам зараз дуже непросто", - каже Наталія Гаріна. Не чекайте, поки "само пройде". Не соромтеся звернутися по допомогу, якщо відчуваєте, що "не вивозите". У таких ситуаціях зізнатися собі, що є проблеми - шлях до відновлення. Вас може це зацікавити:

• "Не пишіть мені": чому з'являється втома від людей і як не збожеволіти від спілкування
• Нормалізація ненормального. Як руйнується психіка українців і чим це небезпечно