"Вернадський 2.0" та база в Арктиці: якою буде полярна програма України після війни

06.02.2026 19:04
Зображення новини: "Вернадський 2.0" та база в Арктиці: якою буде полярна програма України після війни
Українська полярна станція "Академік Вернадський" прослужить ще 15-20 років, за це час поряд треба звести нову. У глобальних планах після війни також є будівництво літньої станції у східній Антарктиці та бази в Арктиці. Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповів директор Національного антарктичного наукового центру (НАНЦ) Євген Дикий. Читайте також: Боротьба за полярну станцію: як Україна виграла "кастинг" у Кореї і "втерла носа" РФ Головне:
  • Реновація: Станція "Вернадський" має пройти апгрейд до рівня 2.0 із будівництвом нового корпусу.
  • Експансія: Україна планує відкрити літню базу у Східній Антарктиці для вивчення космосу та фізики.
  • Арктичний вектор: МЗС готує приєднання до договору про Свальбард, що дасть право побудувати власну станцію в Арктиці.

Єдина українська полярна станція "Академік Вернадський" розташована на острові Галіндез (інфографіка РБК-Україна) В якому стані станція "Академік Вернадський" зараз Частину споруд станції "Академік Вернадський" збудували у 1950-х, решту - у 1980-х. Основний матеріал - дерево на залізобетонних опорах, що у суворих умовах Антарктики потребує постійної уваги. У 2018 році розпочалася масштабна модернізація: замінили систему опалення та шведські генератори, що беззмінно працювали 40 років. Ці оновлення дозволять станції функціонувати ще 15-20 років, проте фахівці вже готують проект повної реновації. "Як би ми не модернізували, ці споруди не вічні. Вже треба дивитись, як збудувати "Вернадський 2.0" за технологіями ХХІ століття. По закінченню війни у нову 10-річну програму ми маємо одразу закладати проектування нової станції", - підкреслює Євген Дикий. Читайте також: "Якщо Антарктида розтане - міста підуть під воду". Інтерв'ю з полярником про роботу на краю світу "Вернадський 2.0" та Східна Антарктика Під час повномасштабки антарктична програма фінансується за принципом "збереження наявного", проте науковці вже пропрацьовують 10-річний план розвитку. Він передбачає перетворення України на полярного гравця обох півкуль. "Як тільки закінчиться повномасштабка, має бути ухвалена програма, де буде розвиток, а не тільки збереження. Для нинішніх умов ми й так робимо по максимуму", - додає Дикий. Сьогодні українська станція розташована у Західній Антарктиці, яка є ідеальним майданчиком для вивчення клімату та екології. Проте плани України на майбутні 20 років набагато масштабніші. "Я б хотів бачити оновлення станції до стадії "Вернадський 2.0" з новим корпусом. А також літню станцію у Східній Антарктиці - це протилежний край, який набагато цікавіший для досліджень космосу та фізики", - ділиться візією Євген Дикий.

Євген Дикий вважає, що проектування нової станції "Вернадський 2.0" потрібно буде одразу закладати після війни у бюджет 10-річної антарктичної програми (інфографіка РБК-Україна) Читайте також: 30 років у "клубі обраних": як Україна підкорювала Антарктику попри злидні 90-х Арктична станція: шлях на Свальбард Україна готується стати повноцінною полярною державою, закріпившись і в Північній півкулі. Йдеться про архіпелаг Свальбард (Норвегія), який має специфічний статус: країни-підписанти спеціального договору можуть вести там наукову та господарську діяльність. "Нам потрібна повноцінна цілорічна станція в Арктиці. МЗС уже пропрацьовує можливість приєднання до договору про Свальбард. У нас є наукове підґрунтя - наші вчені десятиліттями працювали там у складі спільних експедицій", - каже очільник НАНЦ. Читайте також про те, що 6 лютого Україна відзначає 30-ту річницю повернення в Антарктику. Попри надскладні економічні умови перших років незалежності, молода держава змогла реалізувати амбітний проект і стати частиною "Антарктичного клубу". Ми одна із 29 країн, які вирішують долю крижаного континенту. Раніше ми писали про те, що РФ вкидає фейки про "недоцільність" української Антарктики, щоб витіснити нас з континенту. Насправді полярна станція "Вернадський" дає Україні не лише науковий престиж, а й "квиток" на розподіл 10% світових ресурсів у майбутньому.