В Україні запровадять нову експериментальну модель підготовки докторів філософії - проєктну аспірантуру, у межах якої дисертаційні дослідження виконуватимуться як окремі конкурсні наукові проєкти з повноцінним фінансуванням.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Міністерство освіти і науки України.
Читайте також: В Україні у п’ять разів збільшили гранти для молодих учених: хто і скільки отримає
У чому суть нового підходу
Проєктна аспірантура передбачає
зміну самої логіки підготовки PhD. Замість формального навчання з обмеженими ресурсами здобувачі виконуватимуть
окремі наукові проєкти, які:
- відбиратимуться на конкурсній основі;
- матимуть чіткі цілі, строки та очікувані результати;
- відповідатимуть пріоритетам державної політики, потребам економіки, безпеки та оборони;
- стануть основою для написання й захисту дисертації.
Фінансуватиметься не сам статус аспіранта, а конкретний PhD-проєкт із визначеним кошторисом і вимогами до результатів.
Скільки триватиме експеримент і кого він охопить
Експериментальний проєкт триватиме
два роки з можливістю продовження. Його пілотний масштаб -
до 100 PhD-проєктів і 100 аспірантів у галузі знань
"Природничі науки, математика та статистика". Такий обсяг має дати змогу оцінити ефективність моделі перед можливим розширенням на інші галузі.
Участь у проєкті є добровільною для закладів вищої освіти та наукових установ, віднесених за державною атестацією до груп А і Б.
Фінансування і зарплати
Фінансування здійснюватиметься за проєктним принципом у межах бюджетних коштів та інших дозволених джерел, зокрема міжнародної допомоги.
Передбачене покриття витрат на:
- оплату праці здобувача та наукового керівника;
- матеріали, обладнання й послуги;
- використання дослідницької інфраструктури.
Ключова новація -
оплата праці PhD-здобувача зросте на 300%. Граничний посадовий оклад встановлюватимуть у потрійному розмірі окладу молодшого наукового співробітника. Також повертається оплата праці наукових керівників, що має підвищити якість супроводу досліджень.
Як відбиратимуть PhD-проєкти
Добір відбуватиметься через Національну електронну науково-інформаційну систему URIS.
Заявки подаватимуть спільно здобувач і науковий керівник.
Під час конкурсу
оцінюватимуть:
- наукову новизну;
- практичну та суспільну значущість результатів;
- відповідність пріоритетам розвитку науки й інновацій;
- реалістичність плану та обґрунтованість бюджету.
Пріоритет надаватимуть
STEM-проєктам, зокрема тим, що відповідають Стратегії цифрового розвитку інновацій до 2030 року.
Коли старт
Прийом заявок на участь в експерименті планують
у березні 2026 року, а початок підготовки здобувачів у проєктній аспірантурі -
у липні 2026 року.
Після завершення експерименту МОН подасть уряду звіт і пропозиції щодо змін до законодавства з урахуванням отриманих результатів.
Раніше заступник міністра освіти Микола Трофименко в інтерв’ю РБК-Україна розповідав, що аспірантура перестала бути масовим способом уникнення мобілізації. За його словами, у 2025 році на 70% зменшилася частка чоловіків старше 25 років серед вступників, а показники повернулися до рівня, який був до повномасштабної війни.
РБК-Україна також розповідало про плани МОН запровадити з 2026 року єдиний прохідний поріг для вступу в аспірантуру. Абітурієнтів допускатимуть до конкурсу лише за умови, що вони наберуть не менше 300 балів сумарно за двома блоками ЄВІ або мінімум 150 балів за співбесіду з іноземної мови. Нові правила мають уніфікувати вимоги та посилити відбір до аспірантури.
