0432news

Мотоцикл київського виробництва "Дніпро" МТ-12 - один з тих, що стають все більш популярними серед шанувальників історичної техніки. Що у ньому цікавого і що робити нинішнім власникам цієї моделі? Про те, чому серійний мотоцикл київського заводу КМЗ потрапив в число раритетів і що з того матимуть діючі власники цього важкого байка, читайте в матеріалі РБК-Україна. Що за мотоцикл МТ-12 Модель МТ-12 "Дніпро" була випущена у продаж у 1978 році, хоча в основі своїй була розроблена на Київському мотоциклетному заводі (КМЗ) набагато раніше. Справа у тому, що це фактично цивільна версія армійської моделі КМЗ МВ-750М, отримана шляхом схрещення "вояка" з більш сучасною цивільною моделлю МТ-10. Від того МВ (мотоцикл військовий) цивільний МТ-12 успадкував привод на два колеса (заднє і коляски), застаріле 6-вольтне електрообладнання і старомодний нижньоклапанний двигун 750 куб. см. Цей вже тоді культовий мотор був не дуже потужний (26 к.с. проти 32 - 36 к.с. у 650-кубового агрегата), але відрізнявся гарною тягою "на низах" і високою надійністю.

Фото: мотоцикли МТ-12 мали попит навіть на деяких європейських ринках, зокрема, у Великій Британії (архівне фото) Характеристики МТ-12 Дніпро

• Маса з коляскою - 350 кг
• Об'єм двигуна - 750 см куб
• Потужність двигуна - 26 к.с.
• Обертовий момент - 4,2 кгс·м
• Бортова напруга - 6 вольт
• КПП - 4 передачі вперед, 1 назад
• Паливний бак - 19 літрів, бензин - А-72, А-76
• Максимальна швидкість - 95 км/год

Особливості моделі: привід на два колеса - заднє і коляски (колісна формула 3х2), роздільні сидіння, фара старого зразка з вбудованим спідометром, на колясці кріплення для лопати та для каністри на 10л.

Фото: старий добрий опозитник об’ємом 750 куб см шанувальники мототехніки цінують за тягу на низьких обертах (wikipedia.org) Чому він став культовим

• Він рідкісний. Виробництво МТ-12 було обмеженим, тому сьогодні знайти оригінальний МТ-12 у доброму стані - велика удача;
• Атмосфера епохи. Цей мотоцикл символізує вітчизняну інженерію, специфіку тодішнього ринку та дух 70-80-х років.
• Функціональність. МТ-12 поєднує військову міцність, надійність силового агрегата із цивільною практичністю; 
• Колекційна цінність. На фоні інших, дійсно масових моделей КМЗ МТ-12 недаремно вважається раритетом. Для багатьох власників ретро-мотоциклів важливим є не лише технічний стан, а й автентичність деталей - оригінальні двигуни, колеса, деталі вихлопу та інші дрібниці (в лапках і без) значно підвищують ціну.

Що робити власникам МТ-12 Як із іншими моделями важких опозитників, з МТ-12 "Дніпро" маємо цікаву картину. З одного боку, він вже предмет колекціонування, з іншого - вони ще є на руках і деякі перебувають у користуванні. Але насправді власникам цих мотоциклів можна особливо не хвилюватись: космічних грошей він ніколи коштувати не буде. Але й знецінюватись - теж. Швидше навпаки, з року в рік ця модель буде потроху дорожчати. Тому якщо середньостатистичний теперішній власник МТ-12 ним не користується, можна не поспішати його продавати. Коли є місце для зберігання, можна сміливо залишити цього мотоцикла як невеличку інвестицію - і в стійкість сімейного бюджету, і в історичну спадщину цілої країни. Додатково можна порадити берегти стан мотоцикла максимально близьким до оригінального, а ще - подбати про запчастини, які, можливо, також є в комплекті з двоколісною машиною. Ну і звісно, пам’ятайте про найголовнішу умову історичної цінності екземпляра - його документи і реєстрація. Адже без них вартість будь-якого вінтажного транспорту суттєво падає. Найголовніше "Дніпро" МТ-12 - один з мотоциклів, які вже стали чимось більшим ніж транспорт. Він - історія, цікавий зразок техніки і символ епохи, який сьогодні перетворився на колекційний скарб. Саме тому за ним полюють колекціонери: він поєднує рідкісність, інженерну унікальність та культурну цінність. Раніше в нашій публікації ми обговорювали топ-5 доступних ретромотоциклів, які підкорять будь-якого колекціонера в Україні Крім того, минулого разу наші експерти згадували всі марки мотоцикли українських заводів і розбирались з найцікавішими моделями. При підготовці статті були використані матеріали музею "Колеса Історії" і музею "Фаетон".