0432news

Бути "сильною жінкою" - сьогодні це звучить як комплімент і водночас як вимога. Суспільство очікує від жінок витримки, здатності "тримати удар", працювати, виховувати дітей, долати труднощі без права на слабкість. Але чи справді цей образ приносить користь? Чому культ "сильної жінки" може призвести до виснаження, самотності й почуття провини за власні емоції, розповіла для РБК-Україна сімейна та холістична психологиня Анна Богомолець. "Сильну жінку" виростило суспільство За словами Анни Богомолець, ідея "сильної жінки" не виникла на порожньому місці. Вона є продуктом історії та культури. "У XX столітті, в умовах воєн, тоталітарних режимів і економічних криз, жінки масово брали на себе функції виживання сім’ї: вони працювали, виховували дітей, тягнули господарство, часто без підтримки чоловіків, які воювали або загинули. "Сильна жінка" стала архетипом виживання. Її сила полягала в тому, щоб терпіти й витримувати", - пояснює психологиня. Вона додала, що у XXI столітті образ "сильної жінки" трансформувався у соціальну норму. В сучасних медіа, корпоративній культурі та навіть у популярній психології "сильна жінка" - це та, яка завжди справляється, "все може сама", не показує слабкості, не дозволяє собі зупинок. Чому цей культ може нашкодити Анна Богомолець каже, що саме тут і виникає парадокс - образ, що колись рятував, у нових умовах стає пасткою. "З погляду психології, ця пастка має назву рольовий конфлікт. Соціологія ґендеру описує його як double burden - подвійне навантаження. Жінка має бути й професіоналом, і матір'ю, і партнеркою, і "сильною". Це призводить до хронічного стресу, вигорання й психосоматичних хвороб", - пояснює експертка. Вона додала, що дослідження показують, що жінки в сучасних суспільствах мають вищий рівень тривожності та депресії саме через невидимий тиск очікувань - бути "зразком сили". "З архетипової перспективи, "сильна жінка" - це відголос амазонки або воїтельки, яка бореться за виживання. Але архетипічна цілісність жіночої природи включає також берегиню, творчиню, кохану, мудру жрицю. Коли жінка редукується лише до одного архетипу сили, відбувається внутрішнє збідніння, втрачається зв'язок з іншими частинами психіки. Справжня сила жінки - у цілісності. Вона не полягає в тому, щоб "не плакати", "не потребувати нікого", "бути завжди залізною". Навпаки, сила у визнанні своєї вразливості як ресурсу", - підкреслює психологиня. Здатність бути слабкою - необхідність? Нейропсихологія підтверджує, що здатність плакати, просити про допомогу й ділитися переживаннями - це механізми регуляції нервової системи, а не прояв слабкості. Образ "сильної жінки" шкодить тоді, коли стає єдиним сценарієм. Бо він відмовляє жінці у праві на повний спектр емоцій та ролей. "Сучасне суспільство потребує не "залізних леді", а цілісних особистостей, які можуть бути різними: іноді ніжними, іноді твердими, іноді рішучими, іноді вразливими. Справжня жіноча сила сьогодні - це не про витривалість за будь-яку ціну. А про здатність залишатися собою у світі, який досі намагається диктувати, якою ти маєш бути", - резюмує Анна Богомолець. Вас може зацікавити:

• Які 10 найшкідливіших фраз може сказати мама своїй донці і які будуть наслідки
• Хто такі Queenager та чому про цей тренд зараз говорять у всьому світі
• Коли ви не маєте казати слово "вибач" і відчувати свою провину