Автобусний термінал, як інструмент євроінтеграції: досвід KLR Bus у Хмельницькому
31.07.2025 11:52
Ми у KLR Bus точно знали, що пасажири заслуговують на кращий сервіс, тому вирішили змінити цю практику: не реконструювати минуле, а створити майбутнє.
24 вересня 2024 року став для компанії KLR Bus знаковим — у Хмельницькому, де знаходиться наш головний офіс, ми відкрили перший міжнародний автобусний термінал. Тут також розташована більша частина нашого автопарку, тут відбуваються заміни екіпажів та транспортних засобів, тому логічно було розбудовувати екосистему KLR Bus саме звідси.
Головною мотивацією відкриття терміналу стала наша філософія — найвища якість послуг для клієнтів. На той момент компанія вже мала значний досвід у перевезеннях і відвідала десятки автобусних терміналів у країнах ЄС. Звичайно, картина, яку ми бачили там відрізнялася від українських реалій. Порівняння було не на нашу користь, тому ми вирішили зробити все, аби клієнти KLR, які прямують до Європи, отримували сервіс найвищої якості, починаючи з України.
Автовокзал, автостанція, чи термінал?
В законодавстві України визначено лише поняття автостанції. Закон України "Про автомобільний транспорт" визначає їх як споруди або комплекси будівель, споруд, стоянок та під'їздів для прийняття, відправлення, управління рухом автобусів та обслуговування пасажирів. Такі важливі відмінності, як розміри, пасажиромісткість, маршрутна мережа та інші в дефініції відсутні. І якщо для пересічного громадянина автостанція — це те саме, що й автовокзал, то фахівці все ж таки їх розрізняють. Автовокзалами вони, як правило, називають крупні транспортні вузли з більшою пасажиромісткістю, які обслуговують міжміські, міжнародні та транзитні рейси. Автостанції, в свою чергу — невеликі за розмірами об’єкти, як правило розташовані в районних центрах, які обслуговують локальні маршрути.
Різницю можна побачити, на прикладі Центрального автовокзалу та автостанції "Дачна" у м. Київ.
Центральний автовокзал, м. Київ (Вечірній Київ)
Автостанція "Дачна", м. Київ. (Укрпас)
В Європі також розрізняють такі об’єкти, але не завжди. Bus Station або Bus terminal — загальний термін для місця посадки/висадки пасажирів. Такий термінал може бути базовим (компактним, з обмеженою кількістю) або великим транспортним хабом. Є також поняття Coach Station, зокрема, воно розповсюджене у Великій Британії і означає спеціалізований термінал для міжміських та міжнародних рейсів. Великі транспортні вузли інколи називають терміналами, підкреслюючи їх інтермодальність, тобто інтегрованість в інші пасажиропотоки.
Я особисто хотів би відійти від поняття автостанція, адже у більшості пасажирів воно не викликає приємних асоціацій через те, що їх переважна частина не спроможна надати гідний рівень послуг. І якщо вже займатися будівництвом нових транспортних вузлів, то, як на мене, краще було б запровадити в законодавство дефініцію "термінал" з поділом на категорії (А, В, С, наприклад). Тобто, необхідно затвердити певні стандарти для різних категорій терміналів — із вимогами до зручності, безпеки, цифровізації, екологічності тощо.
Радянська спадщина
Більшість наших станцій та вокзалів збудовані в 1960–1980-х роках за типовими проєктами. Вони мали бути "воротами міста", але з часом перетворилися на бетонні капсули часу — в архітектурному плані вони часто поєднують брутальні форми модернізму з ідеологічною символікою: мозаїки та панно з радянськими сюжетами. Більшість з них мало адаптовані під потреби маломобільних груп населення, не мають сучасної навігації та сервісів.
Попри це, деякі з них досі функціонують, хоча вже давно заслужили на реконструкцію, а головне — на увагу. Якщо ми хочемо мати цивілізований ринок пасажирських перевезень, його не можна собі уявити без сучасних комфортних терміналів.
Певний рух у цьому напрямку вже спостерігаємо — минулого року Мінінфраструктури створило електронний Перелік автостанцій — інструмент, що дозволяє зібрати інформацію про всі легальні автостанції. Станом на зараз він налічує 435 автостанцій, 373 з яких функціонують. І така ініціатива цілком може стати першим кроком на шляху подальшого реформування галузі пасажирських перевезень. І це розуміють у міністерстві. Заступник Міністра розвитку громад та територій Сергій Деркач прямо заявляв: "Не менш важливим є не просто оцифрувати всі автостанції, а щоб вони надавали якісні послуги, забезпечуючи інклюзію та безбар’єрність".
Меседж зрозумілий і я щиро вітаю тих операторів, які вже почали реконструювати свої автостанції. Але наша компанія пішла іншим шляхом – ми побудували власний термінал.
Термінали, що надихають
Над будівництвом власного терміналу ми почали розмірковувати ще у 2021 році. На жаль, під час реконструкції невеликих автостанцій оператори не часто звертають увагу на зовнішній дизайн і більшість оновлених автостанцій нагадують МАФи або ж відомі по всій країні супермаркети. В нас були інші підходи — нас надихали приклади терміналів в Катовіце (Польща) та Кельні (Німеччина).
Відкритий у 2020 році, сьогодні вокзал в Катовіце — це понад 20 критих автобусних платформ, зупинки міського транспорту, стоянки, місця "Kiss&Ride", зал очікувань зі усіма зручностями, фудкорт тощо.
Криті платформи вокзалу у м. Катовіце, Польща (офіційний сайт)
Зал очікувань, вокзалу у м. Катовіце, Польща (офіційний сайт)
Зелена зона, зона очікування вокзалу у м. Катовіце, Польща (офіційний сайт)
Центральний вокзал у м. Кельн був реконструйований наприкінці 2010-х років. Сьогодні це один з найбільших транспортних вузлів Німеччини, інтермодальний хаб, який об’єднує автобусні, залізничні та авіаційні пасажиропотоки. Це один з кращих прикладів європейської практики в організації інфраструктури для пасажирів: комфорт, доступність, інтеграція, діджиталізація.
І раз вже мова зайшла про європейський передовий досвід, хотів би також згадати про нові термінали в Європі, які з’явилися протягом останнього року або з’являться за рік. Це ті термінали, які будуть релевантними ще протягом 15 років.
Мабуть, найграндіознішим для мене особисто є проєкт будівництва Slussen Bus Terminal (Стокгольм, Швеція) — великий інтермодальний хаб. Здача об’єкту планується восени цього року, але вже зараз про нього можна сказати, що він буде унікальним. По-перше, він розташований буквально під землею — на глибині 25 метрів у горі Катарінабергет. За 2,5 роки робітники підірвали та транспортували на поверхню понад 300 тис кубічних метрів породи!
Виконання робіт з видалення гірської породи, 2021 р. (Implenia)
Після завершення будівництва термінал забезпечить сучасний транспортний вузол для містян. Він поєднує інновації, безпеку та дизайн і розроблений таким чином, щоб безперешкодно інтегруватись з приміськими поїздами та метро, забезпечуючи швидкі та комфортні пересадки. Бюджет проєкту — близько 580 млн євро, більша частина з яких — кредитні кошти Європейського інвестиційного банку. Випробування терміналу відбудуться восени 2025 року, а запрацювати на повну він повинен навесні 2026-го.
Візуалізація проєкту (skandbaunews)
Не можу не згадати і оновлений Термінал у м. Люблін (Польща). Його реконструкція завершилася в січні 2024 року і коштувала майже 80 млн євро. Дві третини з цих коштів надійшли з європейських фондів. Термінал спроєктований настільки вдало з точки зору екологічності, що став переможцем премії "Зелений будинок" у Польщі минулого року. А перебуваючи на стадії концепції, навіть потрапив до короткого списку номінантів на звання "Будівля року. Всесвіт".
На даху терміналу встановлені сонячні панелі та система збору дощової води, а замість асфальтного покриття там використали спеціальну бруківку. Речовини, що входять до її складу вступають в реакцію з сонячним світлом та повітрям, що сприяє деградації шкідливих речовин, таких як оксиди азоту та інші забруднювачі, що знаходяться у повітрі. Стіни терміналу виготовлені зі скла з низьким коефіцієнтом теплопередачі, а для опалення використовуються геотермальні теплові насоси.
Термінал Люблин, Польща (Notes From Poland)
Якщо вивчити ці та інші європейські приклади будівництва новітніх терміналів та реконструкції вже існуючих, то можна виокремити наступні тенденції:
Фінансування інфраструктури: як правило, більша частина коштів — це або безповоротна допомога європейських фондів, або "довгі" кредитні кошти європейських банків.
Екологічність: Термінали повинні відповідати цілям, встановленим у контексті боротьби зі зміною клімату (скорочення викидів вуглецю).
Енергоефективність: Використання енергоефективних технологій, зелена енергетика.
Безбар’єрність: Доступ для пасажирів з обмеженою мобільністю.
Інтермодальність: Термінали мають бути максимально інтегровані з залізницею, метрополітеном, міським транспортом, велодоріжками.
Цифровізація: Інформація для пасажирів у режимі реального часу, електронні квитки, розумна навігація тощо.
Термінал KLR Bus — не просто зупинка, а точка комфорту
Я вже писав, що нашою головною мотивацією для побудови власного термінал було бажання надавати найякісніші послуги. Ми розуміли, що абсолютна більшість станцій та вокзалів в Україні не відповідають сучасним трендам, а той рівень обслуговування, який існував відштовхував пасажирів.
Перед початком будівництва ми ретельно вивчили європейський досвід та намагалися врахувати основні сучасні тенденції. Ми адаптували більшість цих рішень під термінал KLR Bus, інвестувавши в нього понад 40 млн грн. І це було не просто будівництво, це було наше масштабування.
Термінал KLR Bus сьогодні — це комфортні зони очікувань, розраховані на одночасне перебування до 500 пасажирів, це дитячі майданчики, кімната матері та дитини, кафе, безкоштовний Wi-Fi, сучасні вбиральні, безбар’єрне середовище та сучасна вентиляційна система подачі тепла і кондиціювання.
Термінал KLR, Україна
Нещодавно термінал KLR отримав Міжнародний сертифікат відповідності послуг. Тобто, послуги, які ми надаємо повністю відповідають вимогам нормативно-правових документів Євросоюзу та України. Ми добровільно пройшли сертифікацію і для нас це був не просто маркетинговий хід. Це підтвердження того, що якість наших послуг відповідає кращим європейським стандартам. І ми не збираємось зупинятись на досягнутому. В планах KLR Bus на найближчі 2-3 роки — збудувати власні термінали спочатку у Львові, а згодом в Перемишлі (Польща).
Термінал KLR, Україна
Очевидно, що автобусні термінали можуть відіграти значну роль в масштабуванні ринку перевезень та збільшенні його капіталізації. Вони повинні перетворитися на сучасні логістичні та інтермодальні хаби нового покоління. Подібні термінали повинні бути не винятком, а новим стандартом, які змінять якість і культуру автобусних перевезень в Україні.
Центральний автовокзал, м. Київ (Вечірній Київ)
Автостанція "Дачна", м. Київ. (Укрпас)
В Європі також розрізняють такі об’єкти, але не завжди. Bus Station або Bus terminal — загальний термін для місця посадки/висадки пасажирів. Такий термінал може бути базовим (компактним, з обмеженою кількістю) або великим транспортним хабом. Є також поняття Coach Station, зокрема, воно розповсюджене у Великій Британії і означає спеціалізований термінал для міжміських та міжнародних рейсів. Великі транспортні вузли інколи називають терміналами, підкреслюючи їх інтермодальність, тобто інтегрованість в інші пасажиропотоки.
Я особисто хотів би відійти від поняття автостанція, адже у більшості пасажирів воно не викликає приємних асоціацій через те, що їх переважна частина не спроможна надати гідний рівень послуг. І якщо вже займатися будівництвом нових транспортних вузлів, то, як на мене, краще було б запровадити в законодавство дефініцію "термінал" з поділом на категорії (А, В, С, наприклад). Тобто, необхідно затвердити певні стандарти для різних категорій терміналів — із вимогами до зручності, безпеки, цифровізації, екологічності тощо.
Радянська спадщина
Більшість наших станцій та вокзалів збудовані в 1960–1980-х роках за типовими проєктами. Вони мали бути "воротами міста", але з часом перетворилися на бетонні капсули часу — в архітектурному плані вони часто поєднують брутальні форми модернізму з ідеологічною символікою: мозаїки та панно з радянськими сюжетами. Більшість з них мало адаптовані під потреби маломобільних груп населення, не мають сучасної навігації та сервісів.
Попри це, деякі з них досі функціонують, хоча вже давно заслужили на реконструкцію, а головне — на увагу. Якщо ми хочемо мати цивілізований ринок пасажирських перевезень, його не можна собі уявити без сучасних комфортних терміналів.
Певний рух у цьому напрямку вже спостерігаємо — минулого року Мінінфраструктури створило електронний Перелік автостанцій — інструмент, що дозволяє зібрати інформацію про всі легальні автостанції. Станом на зараз він налічує 435 автостанцій, 373 з яких функціонують. І така ініціатива цілком може стати першим кроком на шляху подальшого реформування галузі пасажирських перевезень. І це розуміють у міністерстві. Заступник Міністра розвитку громад та територій Сергій Деркач прямо заявляв: "Не менш важливим є не просто оцифрувати всі автостанції, а щоб вони надавали якісні послуги, забезпечуючи інклюзію та безбар’єрність".
Меседж зрозумілий і я щиро вітаю тих операторів, які вже почали реконструювати свої автостанції. Але наша компанія пішла іншим шляхом – ми побудували власний термінал.
Термінали, що надихають
Над будівництвом власного терміналу ми почали розмірковувати ще у 2021 році. На жаль, під час реконструкції невеликих автостанцій оператори не часто звертають увагу на зовнішній дизайн і більшість оновлених автостанцій нагадують МАФи або ж відомі по всій країні супермаркети. В нас були інші підходи — нас надихали приклади терміналів в Катовіце (Польща) та Кельні (Німеччина).
Відкритий у 2020 році, сьогодні вокзал в Катовіце — це понад 20 критих автобусних платформ, зупинки міського транспорту, стоянки, місця "Kiss&Ride", зал очікувань зі усіма зручностями, фудкорт тощо.
Криті платформи вокзалу у м. Катовіце, Польща (офіційний сайт)
Зал очікувань, вокзалу у м. Катовіце, Польща (офіційний сайт)
Зелена зона, зона очікування вокзалу у м. Катовіце, Польща (офіційний сайт)
Центральний вокзал у м. Кельн був реконструйований наприкінці 2010-х років. Сьогодні це один з найбільших транспортних вузлів Німеччини, інтермодальний хаб, який об’єднує автобусні, залізничні та авіаційні пасажиропотоки. Це один з кращих прикладів європейської практики в організації інфраструктури для пасажирів: комфорт, доступність, інтеграція, діджиталізація.
І раз вже мова зайшла про європейський передовий досвід, хотів би також згадати про нові термінали в Європі, які з’явилися протягом останнього року або з’являться за рік. Це ті термінали, які будуть релевантними ще протягом 15 років.
Мабуть, найграндіознішим для мене особисто є проєкт будівництва Slussen Bus Terminal (Стокгольм, Швеція) — великий інтермодальний хаб. Здача об’єкту планується восени цього року, але вже зараз про нього можна сказати, що він буде унікальним. По-перше, він розташований буквально під землею — на глибині 25 метрів у горі Катарінабергет. За 2,5 роки робітники підірвали та транспортували на поверхню понад 300 тис кубічних метрів породи!
Виконання робіт з видалення гірської породи, 2021 р. (Implenia)
Після завершення будівництва термінал забезпечить сучасний транспортний вузол для містян. Він поєднує інновації, безпеку та дизайн і розроблений таким чином, щоб безперешкодно інтегруватись з приміськими поїздами та метро, забезпечуючи швидкі та комфортні пересадки. Бюджет проєкту — близько 580 млн євро, більша частина з яких — кредитні кошти Європейського інвестиційного банку. Випробування терміналу відбудуться восени 2025 року, а запрацювати на повну він повинен навесні 2026-го.
Візуалізація проєкту (skandbaunews)
Не можу не згадати і оновлений Термінал у м. Люблін (Польща). Його реконструкція завершилася в січні 2024 року і коштувала майже 80 млн євро. Дві третини з цих коштів надійшли з європейських фондів. Термінал спроєктований настільки вдало з точки зору екологічності, що став переможцем премії "Зелений будинок" у Польщі минулого року. А перебуваючи на стадії концепції, навіть потрапив до короткого списку номінантів на звання "Будівля року. Всесвіт".
На даху терміналу встановлені сонячні панелі та система збору дощової води, а замість асфальтного покриття там використали спеціальну бруківку. Речовини, що входять до її складу вступають в реакцію з сонячним світлом та повітрям, що сприяє деградації шкідливих речовин, таких як оксиди азоту та інші забруднювачі, що знаходяться у повітрі. Стіни терміналу виготовлені зі скла з низьким коефіцієнтом теплопередачі, а для опалення використовуються геотермальні теплові насоси.
Термінал Люблин, Польща (Notes From Poland)
Якщо вивчити ці та інші європейські приклади будівництва новітніх терміналів та реконструкції вже існуючих, то можна виокремити наступні тенденції:
Фінансування інфраструктури: як правило, більша частина коштів — це або безповоротна допомога європейських фондів, або "довгі" кредитні кошти європейських банків.
Екологічність: Термінали повинні відповідати цілям, встановленим у контексті боротьби зі зміною клімату (скорочення викидів вуглецю).
Енергоефективність: Використання енергоефективних технологій, зелена енергетика.
Безбар’єрність: Доступ для пасажирів з обмеженою мобільністю.
Інтермодальність: Термінали мають бути максимально інтегровані з залізницею, метрополітеном, міським транспортом, велодоріжками.
Цифровізація: Інформація для пасажирів у режимі реального часу, електронні квитки, розумна навігація тощо.
Термінал KLR Bus — не просто зупинка, а точка комфорту
Я вже писав, що нашою головною мотивацією для побудови власного термінал було бажання надавати найякісніші послуги. Ми розуміли, що абсолютна більшість станцій та вокзалів в Україні не відповідають сучасним трендам, а той рівень обслуговування, який існував відштовхував пасажирів.
Перед початком будівництва ми ретельно вивчили європейський досвід та намагалися врахувати основні сучасні тенденції. Ми адаптували більшість цих рішень під термінал KLR Bus, інвестувавши в нього понад 40 млн грн. І це було не просто будівництво, це було наше масштабування.
Термінал KLR Bus сьогодні — це комфортні зони очікувань, розраховані на одночасне перебування до 500 пасажирів, це дитячі майданчики, кімната матері та дитини, кафе, безкоштовний Wi-Fi, сучасні вбиральні, безбар’єрне середовище та сучасна вентиляційна система подачі тепла і кондиціювання.
Термінал KLR, Україна
Нещодавно термінал KLR отримав Міжнародний сертифікат відповідності послуг. Тобто, послуги, які ми надаємо повністю відповідають вимогам нормативно-правових документів Євросоюзу та України. Ми добровільно пройшли сертифікацію і для нас це був не просто маркетинговий хід. Це підтвердження того, що якість наших послуг відповідає кращим європейським стандартам. І ми не збираємось зупинятись на досягнутому. В планах KLR Bus на найближчі 2-3 роки — збудувати власні термінали спочатку у Львові, а згодом в Перемишлі (Польща).
Термінал KLR, Україна
Очевидно, що автобусні термінали можуть відіграти значну роль в масштабуванні ринку перевезень та збільшенні його капіталізації. Вони повинні перетворитися на сучасні логістичні та інтермодальні хаби нового покоління. Подібні термінали повинні бути не винятком, а новим стандартом, які змінять якість і культуру автобусних перевезень в Україні.