Народна депутатка Мар’яна Безугла нещодавно публічно заявила, що має синдром Аспергера - розлад, який належить до аутистичного спектру. У своєму дописі у Facebook вона відверто розповіла, як це впливає на її мислення, емоції та соціальні взаємодії.
У цьому матеріалі РБК-Україна роз’яснює, що таке синдром Аспергера, які його симптоми, чи є він небезпечним та як можна допомогти людям із цим станом.
Синдром Аспергера: основні характеристики
Синдром Аспергера - це один із розладів аутистичного спектру (РАС), який впливає на сприйняття світу, соціальну взаємодію та комунікацію.
Його часто називають
високофункціональним аутизмом, оскільки люди з цим синдромом мають нормальний або високий інтелект і зазвичай не мають затримки мовного розвитку.
Важливо зазначити, що
синдром Аспергера - це не хвороба, а вроджена нейробіологічна особливість розвитку мозку.
Основні симптоми синдрому Аспергера
Прояви синдрому зазвичай стосуються трьох основних сфер:
Соціальна взаємодія
- Труднощі з розумінням соціальних сигналів: уникнення або надмірний зоровий контакт, недотримання особистої дистанції
- Складність у спілкуванні: проблеми з розумінням натяків, іронії, сарказму
- Переважно монологічне мовлення: людина говорить про власні інтереси, не враховуючи реакцію співрозмовника
- Труднощі з формуванням дружніх стосунків: може бути складно знайти спільну мову з однолітками, попри бажання мати друзів.
Комунікація
- Монотонна або "роботизована" мова: з обмеженою мімікою чи інтонацією
- Дослівне сприйняття фраз: труднощі з розумінням жартів, метафор чи приказок
- Обговорення лише вузьких тем: схильність до тривалого і детального обговорення своїх специфічних інтересів, ігноруючи реакцію співрозмовника
Поведінка та інтереси
- Інтенсивна зацікавленість у конкретних темах: наприклад, математика, історія, колекціонування
- Потреба в рутині: зміни у розпорядку можуть викликати сильний стрес
- Повторювані рухи: наприклад, розгойдування, клацання пальцями або повторення слів
- Порушення моторики: можлива неузгодженість рухів чи незграбна хода
Чи небезпечний синдром Аспергера?
Синдром Аспергера сам по собі не є небезпечним. Це не психічна хвороба, а нейророзвиткова особливість. Люди з таким діагнозом не є “неповноцінними” або “хворими”.
Однак через труднощі соціальної адаптації можуть виникати вторинні проблеми:
- соціальна ізоляція та самотність
- тривожні розлади або депресія
- складнощі в навчанні чи на роботі через нерозуміння з боку оточення.
Саме тому важлива рання діагностика та адекватна підтримка, щоб мінімізувати ці ризики та покращити якість життя.
Як допомогти людям із синдромом Аспергера
Хоч синдром Аспергера не лікується медикаментозно в класичному розумінні, існує низка ефективних підходів до підтримки.
Одним із найрезультативніших підходів є
поведінкова або когнітивно-поведінкова терапія (КПТ). Вона допомагає людині краще розуміти свої емоції, знижувати рівень тривожності, керувати поведінковими реакціями й розвивати навички спілкування.
Корисними також є
спеціалізовані тренінги соціальних навичок. Такі заняття - індивідуальні або в групах - навчають розпізнавати емоції, підтримувати розмову, інтерпретувати соціальні сигнали та адаптуватися до комунікаційних ситуацій.
У разі наявності мовленнєвих особливостей рекомендована
логопедична допомога. Вона дозволяє покращити інтонацію, темп і ритм мовлення, що важливо для ефективної комунікації.
Надзвичайно важливою є
підтримка з боку сім’ї, школи, колег і соціального оточення. Створення безпечного, доброзичливого середовища дозволяє людині з синдромом Аспергера реалізовувати свій потенціал без відчуття ізоляції чи стигматизації.
У разі виникнення супутніх станів - таких як депресія, тривожні розлади чи порушення сну -
може бути призначена медикаментозна підтримка. Проте вона не спрямована на лікування самого синдрому, а лише на полегшення симптомів, які заважають повсякденному функціонуванню.
Як живуть люди з синдромом Аспергера
Люди із синдромом Аспергера часто знаходять своє покликання та досягають значних успіхів у сферах, що вимагають точності, системності та глибокого логічного мислення.
Це можуть бути такі галузі, як інформаційні технології, наука, інженерія, математика чи дизайн.
Їхня унікальна здатність зосереджено працювати над складними завданнями, виняткова увага до деталей та нестандартний підхід до вирішення проблем є надзвичайно цінними як у професійному, так і в повсякденному житті.
Це дозволяє їм не просто адаптуватися, а й процвітати, роблячи значний внесок у розвиток різних сфер.
Досвід Мар’яни Безуглої
Безугла публічно заявила, що має синдром Аспергера, під час обговорення в коментарях під Facebook-дописом керівниці комунікацій Інституту економічних досліджень Олени Шкарпової. Вона спробувала подивитися на депутатку, яка "всіх дратує, дивує та бісить", під іншим кутом.
Безугла пояснила, що її мислення відрізняється від звичного.
"Я мислю структурами, алгоритмами, верифікацією. Ті чи інші факти, спостереження накладаються одне на одне в єдину базу даних, як у комп’ютері, і далі виводиться результат, який складається з усіх, на мою думку, врахованих змінних", - прокоментувала парламентарка.
Депутатка також зазначила, що відчуває емоції "дещо інакше" і має високий поріг страху. За її словами, людям із синдромом Аспергера "дуже важко брехати".
Вона додала, що, на жаль, деякі її колеги використовували знання про її особливість проти неї.
Насамкінець Безугла наголосила на проблемі стигматизації.
"У суспільстві прикро бачити стигматизацію не лише психологічних особливостей... Це така сама проблема, як хворі легені чи серце. Це зовсім інше, ніж мати особливий характер чи особливості мислення (іншу “операційну систему“) тощо", - написала Мар’яна і закликала розрізняти особливості мислення від реальних психічних хвороб.
Скриншот допису Мар’яни Безуглої (facebook.com/e.shkarpova)
Вас також може зацікавити:
-
Як гідазепам може викликати залежність і до чого призводить його тривале вживання
-
Європа закликає Україну декриміналізувати наркотики, щоб убезпечити країну від нової хвилі ВІЛ/СНІДу
-
Дружина футболіста збірної України шокувала діагнозом - у жінки була пухлина в мозку
Під час написання матеріалу використовувалися наступні джерела: офіційний сайт багатопрофільного госпіталю Джайпур (Jaipur Hospital), Asperger’s Syndrome Foundation, онлайн-ресурс про здоров'я Healthline.com.
