Від спокою до залежності. Що не так із гідазепамом: всі ризики та побічні ефекти


Гідазепам створювали як денний транквілізатор для військових (фото: stylexlab.co) Що говорять у Європі? Представник Комісії з наркополітики Східної, Центральної Європи та Центральної Азії, колишній виконавчий директор Глобального фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією, член Глобальної комісії з наркополітики Мішель Казачкін прокоментував ситуацію в Україні з неконтрольованим застосуванням бензодіазепінових транквілізаторів. "Застосування бензодіазепінів спричиняє звикання - це правда. І ця проблема є не лише в Україні. У США свого часу була фактично епідемія вживання опіоїдів. При цьому люди змішували опіоїди з бензодіазепінами та іншими речовинами, а також з алкоголем. Щодо України, то і до війни були люди, які фактично жили на бензодіазепінах. Зараз таких людей, на жаль, стало значно більше. Неконтрольований відпуск цих препаратів, їх доступність, схильність людей змішувати ці засоби з іншими психоактивними речовинами на тлі хронічного стресу - дуже небезпечна тенденція. І я дуже стурбований показниками залежності людей від легальних медикаментів", - розповів РБК-Україна експерт. Як формується залежність від гідазепаму Спершу розвивається психологічна залежність. Людина приймає препарат для досягнення емоційного комфорту. У неї зникає тривожність, а натомість вона відчуває ейфорію та піднесений настрій. А далі з'являється феномен фізичної залежності - відбувається перехід від зловживання до хворобливого стану. Залежна людина приймає препарат уже через погане фізичне самопочуття. "Не для того, щоб відчути піднесений настрій, а для того, щоб позбутися нездужання, головного болю, мігруючого болю у всьому тілі, а також зниження працездатності. Препарат потрібен уже для того, щоб просто нормально функціонувати. Людина вимушена приймати препарат - він стає для неї так само необхідним, як їжа та вода", - зазначає Борис Михайлов. До всіх без винятку психоактивних речовин (алкоголю, наркотиків, психофармакологічних препаратів) формується резистентність, тож доза стає все більшою і більшою. І людина приймає дози, які є токсичними, а інколи і смертельними. Така людина потребує спеціалізованої допомоги. "Якщо сформувалася залежність від транквілізаторів, то лікування буде непростим. Паралельно можливий синдром відміни - повернуться і тривога, і страх, і безсоння. Тож із зверненням до лікаря не можна зволікати", - наголосив психіатр. Як лікують залежність від гідазепаму Спочатку відбувається дезінтоксикація, тобто очищення - щоб вивести з організму речовини, від яких у людини сформувалася залежність. А далі призначають специфічне лікування або умовно рефлекторне - підсадки, підшивки, психотерапевтичну підтримку, програму "12 кроків" тощо. Потім, для збереження результату і мінімізації ризику зриву, людина має відвідувати психолога чи певну службу підтримки. "У нашій країні ще не є поширеними групи самопідтримки на кшталт анонімних алкоголіків або наркоманів. Але такі групи фактично є ефективними службами групової психотерапії", - зауважує Михайлов. Який лікар лікує залежність від бензодіазепінів - нарколог чи психіатр? За словами психіатра, "у нас це відокремлені спеціальності, чого немає ніде у світі”. "Де-юре це компетенція нарколога, де-факто можна звернутися в загальну мережу медичної допомоги. У регіонах через дефіцит кадрів лікарі працюють за сумісництвом і наркологами, і психіатрами. Розпочати лікування можна зі звернення до сімейного лікаря, який направить до вузькоспеціалізованого фахівця", - пояснив він.
У деяких містах гідазепам купують досить часто (ілюстративне фото: УНІАН)
Що розповіли фармацевти в аптеках
Фармацевти кількох великих аптечних мереж Києва відповіли на запитання щодо того, як часто у них купують гідазепам.
В одній аптеці розповіли, що гідазепам купують досить часто - щодня 2-3 людини. Вони мають рецепти переважно від сімейних лікарів, дуже рідко - від психіатрів.
Призначений курс зазвичай перевищує рекомендовані максимальні 14 днів - у середньому йдеться про 30 днів, тобто ці люди невдовзі повертаються, щоб докупити ліки.
В аптеці іншої мережі фармацевт розповіла, що по гідазепам приходять не часто - 1-2 покупці на тиждень, але нерідко це одні й ті самі люди, яких працівники аптеки вже впізнають. З цього можна зробити висновок, що препарат покупці приймають не короткими курсами, а постійно. Мають як рецепти, так і виписки з медичних карт із призначеннями від різних лікарів - неврологів, психіатрів, сімейних лікарів і навіть урологів.
У третій аптеці фармацевт поскаржилася, що до них часто приходять по гідазепам без рецепта лікаря і вимагають продати препарат. Покупці говорять, що їм погано, що без цього препарату вони не можуть спати (хоча гідазепам не є снодійним засобом, а навпаки - денним транквілізатором). На прохання і пораду фармацевта сходити до лікаря на консультацію і по рецепт, а також на відмову продати ліки реагують хтось агресивно, хтось - зі сльозами.
Щодо кількості покупців гідазепаму в цій аптеці також назвали цифру 2-3 людини на день - і з рецептами, і без них. При цьому фармацевт наголосила, що без рецепта лікаря вони препарат не відпускають і покупцеві відмовляють.
Натомість в аптеці великої всеукраїнської мережі у прикордонному регіоні, де є бойові дії, фармацевт продала кілька упаковок гідазепаму покупцеві, не попросивши рецепт.
На запитання щодо вільного відпуску цього препарату працівниця аптеки відповіла, що в регіоні ускладнений доступ до медичної допомоги, бракує лікарів, погано працює транспортне сполучення між селами і районними центрами, і для людей - справжній квест добратися навіть до аптеки, тож суворого контролю щодо відпуску рецептурних препаратів у них немає.
Винятком є антибіотики та наркотичні анальгетики, але фармацевт розповіла, що в деяких аптеках області антибіотики можна придбати без рецепта.
Читайте також велике інтерв’ю з психіатром Борисом Михайловим про моду на депресію серед українців, правду і міфи про ПТСР та про ефективні кроки, що допоможуть залишатися на плаву, забувши про тривожні стани і панічні атаки.