Низька народжуваність, висока смертність і мільйони українців, які змушені були виїхати за кордон. Демограф розповів, з якими проблемами вже стикнулася Україна та які виклики ще попереду.
Чи зможемо ми зберегти націю і що влада робить для цього, розповіли журналісти в ексклюзиві TSN.UA.
Демографічна криза в Україні
Повномасштабна війна, яку розв’язала Росія в Україні, триває третій рік. Ніхто не знає, коли вона точно закінчиться, а ось які може принести наслідки, знають або ж здогадуються вчені.
Заступник директора з наукової роботи Інституту демографії та проблем якості життя НАНУ Олександр Гладун розповів ТСН.ua про наслідки для України від війни. Демограф запевняє, що навіть після перемоги над Росією, обороноздатність країни має залишатися на першому місці і це мають розуміти наші діти та навіть онуки.
“Реалії такі, що нам потрібно буде увесь час готуватися до війни чи до якогось іншого протистояння, і, відповідно, готувати до цього своїх дітей та онуків. Бо надалі між країнами існуватиме конкуренція – не лише економічна, але й військова.”
Наразі в Україні забили на сполох через вивезення за кордон великої кількості дітей. І Олександр Гладун пояснює чим це загрожує для демографії.
“Вивезення дітей – це дуже небезпечно для демографії. Тим більше, що народжуваність в країні на дуже низькому рівні. Тобто це підриває демографічний потенціал країни. Це загрожує тим, що постаріння населення у нас буде збільшуватися ще стрімкішими темпами. Постаріння – це частка людей у віці 60 років і старше від загальної чисельності населення країни. За кордоном постаріння рахується з 65 років і старше.”
До війни в Україні частка осіб 60 років і старше була приблизно на рівні 23-25%. І при цьому ми не вважалися найбільш “старою” країною Європи. Хоча це доволі високий рівень постаріння. Він призводить до суттєвого тиску на соціальну інфраструктуру, дає надмірне навантаження на певні соціальні фонди, зокрема на Пенсійний фонд, запевняє науковець. Після війни, державі буде досить складно виплачувати усі ці пенсії.
До того ж буде збільшуватися чисельність людей з інвалідністю через війну, які будуть мати право на виплати. Поглибляться проблеми з працевлаштуванням таких людей. Потрібно буде створювати нові робочі місця, робити так, щоб така людина не почувалася відірваною від суспільства.
“Через те, що діти залишаться за кордоном, у майбутньому людей працездатного віку, які платять податки і роблять відрахування до Пенсійного фонду, ставатиме значно менше, а пенсіонерів, навпаки, буде все більше і більше. Якщо у нас буде зменшуватися кількість молоді, то і на ринку праці кількість працездатних осіб зменшиться, а частка людей у віці 60 років і старше ставатиме більшою. Це може перетнути критичну межу і постане питання: звідки брати кошти, щоб їх виплачувати?”
В цілому чисельність українських біженців управління Верховного комісара ООН у справах біженців оцінює в 6,7 мільйона осіб, тобто понад 4 мільйони наших громадян живуть в країнах ЄС. За даними різних обстежень, залишитися за кордоном планує від 25-50% населення. Тобто повернеться до України приблизно лише 3 мільйони людей.
“Для нас буде доволі не погано, якщо до України повернеться 3-4 мільйона людей. Але приблизно стільки ж людей ми втратимо через міграційний відтік. Враховуючи, що це школярі-старшокласники або люди працездатного віку – це буде серйозним ударом по економіці України. На жаль, закономірність, що чим довше триває війна, тим менше відсоток людей повертається додому, працює для усіх країн і Україна не буде винятком.”
Демограф підкреслив, що Європа старішає, як і Україна, тому йде боротьба за людей і в цьому випадку, станом на зараз, ми її програємо. тому зараз багато країн Європи запроваджують активну політику адаптації українців за кордоном, передусім – це курси з вивчення мов, а також впроваджується активна політика щодо обов’язкового працевлаштування мігрантів. Якщо людина знайшла роботу і у неї все більш-менш добре з житлом, то ймовірність, що вона повернеться до України, буде зменшуватися.
“До речі, ця боротьба почалася ще до війни, через економічні чинники, коли багато людей з України виїжджали на заробітки, а потім залишалися на постійне проживання в країнах ЄС.”
Ба більше, країни Європи – Німеччина, Чехія, Фінляндія, Австрія – навчають іноземців у вищих навчальних закладах безкоштовно, зокрема і українців. Тому українська молодь і не хоче повертатися до України, враховуючи те, що Міністерства освіти і науки зараз запроваджує перехід на практично платне навчання у вищих навчальних закладах по всіх спеціальностях, окрім лікарів, вчителів і військових.
“Я не кажу зараз про рівень отриманих знань – це інше питання. Але наша молодь розглядає навчання саме за кордоном. А МОН певним чином, своїми діями, підштовхує молодь до виїзду за кордон. Тому таку політику я вважаю антидемографічною, і у цьому контексті нам теж потрібно переходити на безкоштовну освіту, щоб утримати молодь в країні. Це набагато краще, ніж бідкатися про брак ресурсу на ринку праці.”
Олександр Гладун висловив свою думку і щодо зменшення мобілізаційного віку з 25 до 20 років.
“Це питання більше стосується Міноборони. Якщо їм критично потрібні люди, то мобілізаційний вік потрібно зменшувати. З іншого боку, якщо ми через те, що не вистачає людей програємо цю війну і більша частина території України буде окупована ворогом, то що буде з молоддю, якій зараз 20–25 років? Якщо вони активно виявлятимуть антиросійські погляди, то їх вб’ють або посадять в тюрму, у кращому випадку – депортують до Росії. А у гіршому – дадуть російські паспорти, громадянство РФ, призвуть до російської армії і поженуть воювати проти української чи іншої армії. Що з цього краще?”
Також експерт прогнозує збільшення кількості дітей-сиріт та матерів-одиначок. І особливо це стосується тих міст, які знаходяться на прифронтовій території. Причина таких страшних прогнозів одна – війна.
“Так, кількість сиріт буде збільшуватися. Передусім через те, що чоловіки, які мають дітей, – гинуть на фронті. А також за рахунок того, що росіяни вбивають мирне населення ракетами та “Шахедами”. В основному, через загибель чоловіків на фронті, кількість матерів-одиначок також зростатиме. Також можливо, що жінки самостійно будуть виховувати дітей через розлучення з чоловіками, які пов’язані з війною.”
Примітно, що на початку повномасштабного вторгнення, навпаки, була хвиля одружень. Однак, коли чоловік третій рік на фронті, а дружина за кордоном, то наскільки тісними залишаться ці родинні зв’язки – виникає питання.
“Я не наважуся прогнозувати, але те, що випадки розлучень будуть, теж не слід відкидати. Гадаю, що більша частина родин збережеться, але й можливий варіант, що кількість розлучень буде зростати через затяжну війну та інші пов’язані з нею чинники.”
Сповільнити скорочення чисельності населення, найімовірніше, можна буде, якщо впроваджуватиметься активна демографічна політика, але воно однаково буде тривати, запевняє демограф. І наслідки цієї війни будуть дуже негативними у демографічному сенсі.
“А у демографічному сенсі наслідки війни будуть дуже поганими, тому що зараз у нас значно гірша статево-вікова структура населення, ніж вона була після Першої світової війни, після Голодомору, після Другої світової війни. У нас високий рівень постаріння населення, дуже низька народжуваність і все це буде вкрай важко не те що відновити після війни, а й взагалі за рахунок природних чинників (народжуваність та збільшення тривалості життя), утримати чисельність населення на певному рівні.”
А ще війна залишить по собі, те, що називають генетичною пам’яттю поколінь – неприязнь до росіян, підкреслює науковець .
“Я вважаю, що наслідки цієї війни будуть пам’ятати та гостро відчувати на собі 3-4 покоління українців. А негативне ставлення до росіян буде тривалим, не знаю чи ще буде тоді існувати сама Росія. Те що зараз відбувається, багатьом людям просто не вкладається до голови, бо до повномасштабного вторгнення вони навіть уявити подібного собі не могли.”
Стратегія демографічного розвитку
Однак, щоб якось виправити ситуацію з демографісною кризою та розпочати зміни, уряд ухвалив Стратегію демографічного розвитку до 2040 року. Демограф Олександр Гладун у коментарі ТСН.ua розповів, що таку стратегію ухвалили 30 вересня, а робота над нею тривала понад рік.
До речі, план з реалізації стратегії має бути узгоджено з Мінфіном. А все тому що певні заходи з демографічної політики повинні фінансуватися з державного бюджету. Через те, що проблеми з фінансуванням є завжди, а під час війни, вони особливо відчутні, треба обирати основні напрямки, на які концентрувати зусилля. Демограф зазначив, що основні напрямки викладені у Стратегії – це її шість головних цілей.
П’ятою ціллю є формування умов для активного довголіття. Демограф наголошує, що Україна не є “найстарішою” країною у світі, у Європі є держави, де рівень старіння вище ніж в Україні. Але ці процеси у нас, на жаль, тривають, і передусім через дуже низьку народжуваність. Тому частка людей у віці 60 років і старше буде постійно зростати. Шоста ціль – це розвиток можливостей для якісного життя. Тобто питання безпечного довкілля, створення безбар’єрності на всіх об’єктах житлової та соціальної інфраструктури.
Українців буде 25 мільйонів?
У Стратегії зазначено, що у 2051 році населення України становитиме лише 25 мільйонів осіб. Олександр Гладун каже, що такий прогноз може бути реальністю, якщо у сфері демографії нічого не змінювати.
Оптимістичний та песимістичний прогнози
Щодо прогнозів, скільки ж українців насправді буде за кілька десятків років, то вони насправді різні. Їх роблять фахівці ООН, ЦРУ, Євростату, а також інші установи та організації. Демограф каже, що цифра залежить від параметрів народжуваності, смертності та міграції. Гладун розповів, що при розробці прогнозів для України дуже важливим чинником є рік закінчення війни.
Найбільша загроза для України
На думку демографа, найбільшою загрозою для України після закінчення війни є надто низька народжуваність. Якщо людина не народилася, то вона й не проживе життя, не помре, не виїде за кордон, не повернеться в Україну. Тому народжуваність – головне.
Загальмувати скорочення чисельності населення також можна збільшенням тривалості життя. А це вже проблема, як конкретної людини, так і активних дій з боку системи охорони здоров’я, щоб надавати людям ефективну допомогу.
Раніше заступник директора з наукової роботи Інституту демографії та проблем якості життя НАНУ Олександр Гладун зазначив, якщо Росія окупує Україну, то почне репресії, зокрема проти молодих людей.
Читайте також: