Протягом минулого року кількість випадків шахрайства з банківськими картками, через які українці втратили свої кошти, зросла на 25% в порівнянні з 2022 роком, а сума збитків збільшилася на колосальні 73%. Загалом це 272 тисячі операцій, через які зловмисники викрали з платіжних рахунків майже 833 млн гривень.
Про це повідомив НБУ.
В середньому, за одну незаконну транзакцію шахраї привласнювали 3065 гривень, що є на 39% вище за відповідний торішній показник, який становив 2 200 гривень. Такий “злочинний попит” частково пов'язаний з тим, що в країні постійно зростає кількість активних карток – за 2023 рік вона збільшилася на 13%.
Найуживаніші шахрайські схеми – як люди втрачають гроші
Шахрайство через мережу Інтернет становить переважну більшість зафіксованих випадків – 83% від загальної кількості. Решта 17% – злочинні дії, вчинені за допомогою фізичних пристроїв (торговельна мережа, банкомати, термінали самообслуговування).
У Нацбанку підкреслили, що переважна більшість випадків шахрайства – це ситуації, в яких клієнти банківських установ передавали свої особисті дані третім особам, таким чином надавши їм інформацію для доступу до своїх рахунків.
За статистикою, 80% суми всіх збитків минулого року припало на соціальну інженерію. У 2022 році цей показник становив лише 53%.
Поширеними сценаріями соціальної інженерії, через які зловмисники крадуть гроші з карток, у 2023 році стали:
- розсилання фейкових повідомлень про можливість отримання допомоги від держави, соціальних фондів – клієнти переходять за посиланням та заповнюють відповідну форму, зокрема свої особисті дані, що дають доступ до рахунку;
- виготовлення електронної SIM-карти або фінансового номера телефону клієнта – у людини просять код доступу до застосунку мобільного оператора, а потім за допомогою фінансового номера зловмисники отримують доступ до інтернет-банкінгу для незаконного розпорядження коштами на рахунку (зокрема придбання товарів або отримання миттєвих кредитів);
- дзвінок від нібито представників банку з метою дізнатися реквізити картки для доступу до рахунку, начебто щоб уникнути блокування коштів (CVV/CVC код, одноразові паролі з смс-повідомлень тощо);
- повідомлення у месенджерах та соціальних мережах про легкий та швидкий прибуток – людині пропонують виконати певні “завдання” у соцмережі чи на певному сайті, зробити “вигідний” закуп, що надасть додаткові привабливі бонуси.
Як вберегти себе від шахрайства з банківською карткою
У Нацбанку нагадали, що власники платіжних карток мають зберігати у таємниці особисті дані, які дають доступ до рахунку. Зокрема не можна розголошувати:
- номер картки – надається тільки для того, щоб на неї перевели гроші;
- термін дії картки та тризначний код на її зворотному боці (CVV/CVC код) – використовуються тільки для здійснення платежів у мережі Інтернет як додаткова ідентифікація власника картки;
- одноразові паролі для входу, які надсилає мобільний оператор чи банківська установа – не розголошуються третім особам в жодному разі;
- інші персональні дані.
НБУ також рекомендує не використовувати неперсоніфіковані SIM-карти як фінансовий номер телефону.
Нагадаємо, у Києві чоловік придумав, як “безкоштовно” скуповуватись у ТРЦ і заробляти на цьому.
Читайте також:
- Шахрайство в інтернеті: як вберегтися
- Як не стати жертвою шахраїв: в НБУ назвали найпоширеніші схеми і порадили, як уберегтися
- Дзвінок з банку та “допомога від ООН”: які схеми використовують аферисти в Україні