Російсько-чеченські війни: у чому схожість з нападом РФ на Україну та як Кадирови зрадили свій народ

21 рік тому російські терористичні війська спробували захопити місто Грозний – столицю незалежної республіки Ічкерія. Грозний вони хотіли взяти “за дві години”, які розтяглися на п'ятнадцять років.

Про це йдеться у сюжеті кореспондента ТСН Дмитра Святненка.

1994 року російські окупанти, як і 2022 року, вважали, що “проти них ніхто не воюватиме”. В обох випадках зухвалі виступи були розраховані на російського обивателя і не мали нічого спільного з дійсністю. Війна в Чечні де-юре тривала майже п'ятнадцять років. В Україні – вже майже десять. В обох випадках росіяни не називали війну словом “війна”. В Ічкерії це була “контртерористична операція”. В Україні – “спеціальна військова операція”.

ТСН поспілкувалася з учасниками російсько-чеченської війни. Всі вони наразі допомагають українській армії.

Джамбулат Сулейманов – пройшов шлях від звичайного солдата до командира батальйону. За освітою історик, має вчений ступінь. Вимушено проживає у Франції. Керівник чеченського осередку.

Анзор Масхадов – син третього президента республіки Ічкерія Аслана Масхадова. Воював у складі збройних сил республіки. Був в епіцентрі подій під час підписання Хасав'юртівської мирної угоди. Має посвідку на проживання в Європі. Збирає чеченців по всьому світу.

Ахмед Закаєв – колишній міністр культури незалежної Ічкерії. Бригадний генерал і головний дипломат країни. Від середини двотисячних – політичний емігрант. Нині чинний голова Кабінету міністрів Чеченської республіки Ічкерія.

Як Росія готувалася до війни в Чечні

Росія готувалася до війни заздалегідь. Щойно Ічкерія оголосила незалежність – жодних переговорів, жодних компромісів. Гроші вкладалися у воєнізовану опозицію.

Росіяни готували заколот проти першого президента Ічкерії Джохара Дудаєва упродовж двох років від 1992 року. Під гаслами “нас там нєт” і “це громадянська війна” в листопаді 1994-го силами так званої опозиції на танках вони атакують урядовий квартал. Технікою керують офіцери Головного розвідувального управління. Бунт провалився. Їх затримали.

У грудні 1994 року, без оголошення війни, росіяни починають обстрілювати чеченські міста. Працюють військова авіація та реактивна артилерія. Артпідготовка тривала місяць.

Указ про початок війни, яку війною не назвали, підписав тодішній президент РФ Борис Єльцин. Операцію із захоплення столиці Чечні міста Грозний росіяни планують на новорічну ніч.

“Це повинна була бути швидка перемога. Київ “за три дні”, а Грозний за “дві години”. А перед цим домовилися з українцями. Підписали меморандум про ядерне роззброєння України”, – каже Ахмед Закаєв.

Як Росія напала на Ічкерію

Кордон із незалежною республікою російські федеральні війська перетнули 11 грудня 1994 року. Атакували із трьох боків. Дорогою до столиці нищили і грабували все, що траплялось на маршруті. Територія Ічкерії майже вдвічі менша за Київську область, тож усе прострілювалося з артилерії.

“Бомбили пологові, як і в Україні, лікарні, госпіталі, ринок, вокзал. Все повторюється”, – додає Закаєв.

Росіяни вважали, що сімдесят відсотків чеченців – на їхньому боці, і замість спротиву будуть зустрічати їх із квітами. Так само вони думали і про українців. Натомість замість квітів їх зустрічали шквальним вогнем. Тож до чеченської столиці вони змогли дійти лише за два тижні. Першого січня о першій годині ночі Єльцин чекав на звіт про зачищене місто.

Новорічний штурм Грозного

Ввечері 31 грудня росіяни починають штурм столиці. Головна ціль – адміністрація президента Джохара Дудаєва. Роспропаганда називала будівлю “палацом”. Зусібіч до міста заходять колони бронетехніки. Загалом 250 одиниць і до 25 тисяч військовиків. Оборонців – менше ніж 14 тисяч.

За перші години більшість російських танків і бронетранспортерів знищені. Окупанти кидають техніку і тікають. Але незважаючи на військові провали, продовжують нарощувати сили. Фактично, щоб захопити місто Грозний, його закидали гарматним м’ясом. До лютого 1995-го російське градуювання збільшилося утричі.

Проти невеликої чеченської армії у росіян воювало 150-тисячне військо. Захопити дев’яносто відсотків країни разом зі столицею “друга армія світу” змогла лише за рік.

У квітні 1996 року росіяни вбивають першого президента Ічкерії Джохара Дудаєва. Його посаду обіймає Зелемхан Яндарбієв. Тим часом чеченські військові розробляють план звільнення столиці.

“Я пригадую, батько працював над цією картою, над операцією під назвою “Джихад”, – каже Анзор Масхадов.

Серпень 1996-го. 2 тисячі чеченців заходять до міста і блокують загарбників. Співвідношення сил: росіян у 50 разів більше.

Мирний договір

Останнього дня літа росіяни були змушені підписати мирний договір. Документ отримав назву “Хасав'юртівська мирна угода”. За цією угодою окупанти мали покинути територію Чечні-Ічкерії і негайно припинити бойові дії. Вирішення статусу республіки відкладалось на 2001 рік.

Анзор Масхадов, син Аслана Масхадова – підписанта Хасав'юртівських угод від Ічкерії, впевнений: тоді росіян цікавив не мир, а пауза у війні. Він згадує, як у кулуарах зустрічі російські військові погрожували, що скоро повернуться.

Провокації ФСБ – привід до нового нападу на Чечню

Так само, як і Мінські угоди, Хасав'юртівські жодного дня не виконувалися. Росіяни продовжували обстрілювати територію Ічкерії та провокувати чеченців. До процесу долучилася ФСБ – і провокації проти місцевого населення виходять на новий рівень: у Москві, Буйнакську та Волгодонську вибухають житлові будинки. Всю відповідальність покладають на нібито чеченських терористів. Від вересня 1999 року Москва починає бомбити житлові квартали Грозного.

У Другу чеченську війну, крім звичних м’ясних штурмів і терору мирного населення, російське керівництво робить ставку на так звану опозицію та колабарантів. Президента Аслана Масхадова та його оточення остаточно демонізує російська пропаганда, натомість з’являється Ахмат Кадиров.

Кадирови – зрадники чеченського народу

“Вони зробили ставку на маріонеток. Зрадників чеченського народу. Вони вибрали найогидніших істот на світі – родину Кадирова. Їхніми руками вони почали гнобити наш народ”, – каже Анзор Масхадов. 

Наші співрозмовники вважають, що за 15 років війни Росія так і не змогла перемогти чеченців військовим шляхом. Захопити владу і призначити лояльний кремлю клан Кадирових вдалося лише завдяки зрадникам і підступним вбивствам.

Верховна Рада України на засіданні 18 жовтня 2022 року ухвалила заяву про визнання Чеченської республіки Ічкерія тимчасово окупованою РФ і засудила вчинення геноциду чеченського народу. Наразі чеченці чекають, чим завершиться російсько-українська війна. Вони підтримують Україну і після перемоги готові повернутися до своєї незалежної Ічкерії.

▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео: ❗ Дві години розтяглися на п'ятнадцять років! Маловідомі факти російсько-чеченської війни

Нагадаємо, Закаєв назвав головну причину встановлення путінського режиму в Ічкерії і застеріг українців.

Читайте також:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *