Російська пропаганда знову зомбує мізки українців – цього разу Кремль націлився на молодь, романтизуючи за допомогою нового серіалу “Слово пацана” бандитизм і кримінальні розбірки кінця 1980-х – початку 1990-х років.
Проте це вже далеко не вперше росіяни використовують кіно як зброю. Як кінематограф стоїть на службі у Кремля, розбрався ТСН.ua.
Варто згадати, що ще в радянському кінематографі простежувалося чітке правило: персонаж-українець – це недалекий хуторянин, дуже часто жадібний, з якого всі насміхаються. У сучасному російському кіно українець майже завжди – це зрадник.
Проте розпочнемо ми не з радянських, а з трохи пізніших часів – від приходу диктатора Путіна до влади.
Брат-2
Фільм “Брат-2” вийшов на екрани 2000 року, за рік після приходу до влади Путіна. На перший погляд може здатися, що це – бойовик про так звану “загадочную рускую душу”.
І хоча фільм відверто українофобський, наші співвітчизники не гидували його дивитися і показувати по українських телеканалах. Що говорити, навіть один із саундтреків “Брата-2” – пісня “Океану Ельзи”.
За сюжетом брати Данило та Віктор Багрови вирушають до Чикаго, аби повернути російському хокеїстові зароблені ним гроші, які за допомогою кабального контракту забирають у нього місцевий жадібний бізнесмен і українська мафія.
І тут можна побачити чіткий пропагандистський посил у сюжеті фільму: Америка – це суцільна несправедливість і ледь не абсолютне зло, американці – тупі, справжній “рускій” може легко їх обдурити чи побити.
“Головний ворог Данила живе за океаном. Це – п*ндоси. Саме заокеанські п*ндоси є осередком світового зла і проєктують усі проблеми для батьківщини Данила – приміром, обманюють наших спортсменів, а коли цей обман розкривається – вбивають їх. Ще п*ндоси займаються наркотрафіком, зніманням порнографії та гнітять н*грів. Дістати заокеанських піндосів складно, але можна, якщо провести спецоперацію”, – писав ще 2018 року російський блогер Максим Мирович, навіть не підозрюючи, як точно він підібрав визначення “спецоперація”.
Блогер зауважував, що рекламна розкрутка “Брата-2” була безпрецедентною. І як ми знаємо, це було не просто так, адже Кремль аби на що гроші не дає.
Дісталося у фільмі й українцям. Цитатами зі стрічки росіяни зараз виправдовують війну в Україні.
“Вы мне, гады, еще за Севастополь ответите”, – говорить актор Віктор Сухоруков у ролі Багрова-старшого, вбиваючи “українську мафію”. За 14 років саме цю фразу використовували окупанти у Криму. Вираз Данила Багрова “Сила в правде” уже 2022 року пропагандисти обіграли, замінивши літеру на “V” – один із символів вторгнення до України.
Серіали “Солдати” й “Кадети” – армія РФ з “людським обличчям”
Російський серіал “Солдати” – рекордсмен серед російських серіалів. Цілих 17 сезонів і 557 серій.
Вийшов він 2004 року і знімався аж до 2014-го, коли на Донбасі вже активно йшли бойові дії.
Інший серіал, “Кадети”, теж був дуже популярним в Україні. Він мав на меті заохотити російських школярів вступати до суворовських училищ. Один з акторів, Борис Корчевніков, став рупором кремлівської пропаганди.
Основне завдання цих серіалів – показати російську армію “з людським обличчям”. Не структуру, яка принижує честь і гідність своїх же бійців, де процвітає дідівщина й корупція, а самі військові – як свідчать злочини в Україні – жорстокі і кровожерливі нелюди.
Для російського глядача серіали мали заохотити йти до армії і структур Збройних сил РФ. Пропаганда тут витонченіша, адже контент все ж розважальний. Українцям він мав показати, яке “круте” життя у російських військових, як їм добре й весело служиться. Не те що у розграбованій на той час українській армії.
“9 рота” і фільми про війну в Чечні – возвеличення воєнних злочинців
Російський бойовик “9 рота” відверто возвеличує радянських окупантів в Афганістані, змушує глядача співчувати цим хлопчакам, які хоч і мають недоліки, але аж ніяк не схожі на живодерів.
“Багато з нас тоді дивилися цей фільм і зовсім не звертали уваги, як актори постійно озвучують пропаганду. Навіть більше, у багатьох ці солдати викликали захоплення. Вони ж “ісполнялі гражданскій долг” в Афганістані. Вони повторюють це протягом усього фільму: “Ми надаємо допомогу братньому народу Афганістану”. Фактично те саме вони озвучують зараз”, – зауважує комунікаційна менеджерка національного проєкту з медіаграмотності “Фільтр” Тетяна Дуднік у коментарі “Громадському радіо”.
Українець у “9 роті” зображений як трохи тупуватий хлопець, з якого всі насміхаються.
“Слушай, я без тебя считать умею, х*хол поганый. С тобой гов** хорошо хлебать, рта не дашь открыть”, – каже українцеві грузин. У відповідь українець каже: “Шо ти заладив? Х*хол, х*хол. А ти хто? Козел горний. Вчора тільки з гори зліз. Перший раз толчок у казармі побачив”.
Ну просто мрія росіянина – українці і грузини сваряться між собою.
Вже після двох Чеченський війн, де російські окупанти традиційно “відзначилися” воєнними злочинами, мародерством, вбивствами і зґвалтуваннями цивільних, російська пропагандистська машина вирішила відбілити своїх “героїв”.
Так була знята низка фільмів і серіалів, в яких росіяни зображені хоробрими й відважними, а чеченці – кровожерливими терористами. Мабуть, найвідомішим із них був мінісеріал “Грозові ворота” про події 1999 року в Чечні. Що цікаво, у стрічці знялися актори Михайло Пореченков, який активно підтримує дії російських окупантів в Україні і навіть сам брав до рук зброю на Донбасі, та Анатолій Пашинін, який підтримує Україну і навіть воював в АТО.
“Ми з майбутнього-2”, “Матч” про “злих бандерівців”
У фільмі “Ми з майбутнього-2” (2010 р.) українці зображені як зрадники й нацисти – жорстокі і кровожерливі. Там бійці УПА розстрілюють взятих у полон цивільних, а один із головних героїв – українець, який раніше був прихильником “бандерівців” – розчаровується і переходить на бік “борців з нацизмом”.
Мінкульт ще в лютому 2010 року не рекомендував його до показу. Незважаючи на це, кримська організація “Російська єдність” у травні 2010 року спромоглася організувати показ фільму в кінотеатрі українського ще тоді Сімферополя.
Аналогічно, як соратники нацистів, українці зображені у фільмі “Матч”.
“Це така собі пропаганда “руского міра”. Головне – показати: якщо людина одягнена в українську вишиванку – вона колаборант. У фільмі показано, що якщо лунає українська мова і присутній український прапор, то це обов'язково помічники фашистів”, – обурювався далекого 2012 року український політик Андрій Парубій.
Пропагандистський кінематограф РФ після 2014 року
Після 2014 року РФ зняла низку фільмів, які виправдовують агресію на Донбасі, зокрема “Донбас. Окраїна” (2019 р.), “Ополченочка” (2019 р.) і “Солнцепьок” (2021 р.).
Звернемо увагу на останній. У “Солнцепьоку” зібрані традиційні пропагандистські кліше кремлівської пропаганди про війну на Донбасі: мирне населення обстрілюють і вбивають українські сили, а не росіяни, а в лавах ЗСУ – безліч іноземних найманців.
Що цікаво, “Солнцепьок” фінансував покійний уже на теперішній час очільник ПВК “Вагнер” Євген Пригожин, а “вагнерівці” зображені в ньому як позитивні персонажі. Вони з'являються у кінці фільму і рятують проросійських бойовиків. Пригожин нібито натякав, що, мовляв, саме він і його посіпаки стануть вирішальною силою у війні проти України. Проте ватажок ПВК “Вагнер” загинув – і, найімовірніше, був ліквідований за наказом Путіна, а більшість “вагнерівців” стали “добривом” для ґрунту в Бахмуті та околицях.
Таким чином, ми бачимо, що путінський режим уже давно і дотепер використовує патріотичні кіністрічки для підготовки глядачів до війни і виправдання власних злочинів.
Читайте також: