Боєць “Російського добровольчого корпусу” (РДК) “Івар” втік з Росії після початку повномасштабного вторгнення в Україну та приєднався до боротьби проти путінського режиму.
В ексклюзивному інтервʼю TSN.ua він розповів, після обшуків представниками ФСБ хотів їхати з Росії. Для цього він також зробив собі закордонний паспорт перед 18-річчям.
Коли дізнався про РДК
“Я взагалі планував їхати з РФ, вже після всіх обшуків. Я працював трішки, намагався збирати гроші, зробив собі закордонний паспорт перед 18 річчям. І ось у мене, так би мовити, було дві дороги. Чи залишатись у РФ, там навчатися у коледжі. Я вступив до коледжу, щоб мене, по-перше, не забрали до армії. Ну і, по-друге, я думав, що, можливо, якщо я заляжу на дно, від мене відстануть. Ну і плюс особливого варіанта виїхати в Україну не було”, — каже “Івар”.
Тоді, за словами бійця, він дізнався про “Російський добровольчий корпус”. Написав їм у чат-бот у “Телеграмі”, там його розповіли умови.
“Треба щось зробити в РФ, щоб тобі не було туди дороги назад. Наприклад, підпалити військкомат чи поліцейську машину. Я почав це все планувати. Паралельно з цим мого знайомого заарештували. Прийшли до нього ФСБ-шники додому, забрали всю техніку. Вивезли його ледь не в СІЗО. Він вів етно-релігійні пабліки про Сибір. Ми з ним дуже близько спілкувалися, і ми мали спільних знайомих. Коли я хотів зняти квартиру, тому що вже навчаюсь у коледжі, треба їхати від батьків, написав їм. Вони мені не відповідали, до одного я додзвонився. Він сказав, навіщо я йому дзвоню, попросив не дзвонити. Я спитав, що трапилося, попросив пояснити. Він сказав, що забрали Мішку. По тебе теж скоро прийдуть”, — розповів “Івар”.
Розумів, що загрожує арешт і кримінальна справа
Після цього він зрозумів, що, швидше за все, співробітники ФСБ щось знайшли у нього в телефоні у їхньому листуванні, або хлопець щось розповів “зайве”.
“І що мені загрожує кримінальна справа та арешт. Я сказав про це батькам. Вони мене запитали, чи ти поїдеш до Казахстану? Ми готові тобі допомогти. Ти поїдеш, якщо ми купимо тобі завтра квиток? Я кажу так. Вони мені купили квиток. Вранці я зібрав речі, ми сіли в машину, вони відвезли мене на вокзал. Ми попрощалися. Я сів на автобус і поїхав у бік Казахстану. Я під'їхав до кордону. Там спершу зайшов прикордонник, перевірив документи. Потім усі вийшли з автобуса. У мене був військовий рюкзак у мультикамі. Думав, що не звернуть особливої уваги. Зрештою звернули. Він вирішив оглянути мій багаж. Там була книга про язичництво, це їх зацікавило. Вони подивилися мої татуювання, питали, чи я випадково не з футбольної тусовки. Я почав відмовлятися, думав, прокотить. Вони спитали, чи є у мене ще є татуювання”, — розповів “Івар”.
Допитували через татуювання перед портретом Путіна
За його словами, прикордонники просили “по-хорошому” вирішити це питання, бо вони “все одно дінаються”. Тоді “Івар” розповів, що має ще одне татуювання на грудях. Його повели до вагончика, попросили роздягнутися, щоб оглянути і сфотографувати.
“У мене на грудях набитий символ, ідея нації. Вони це побачили, сфотографували, кажуть, зараз приїдуть, з тобою поговорять. Мене останнього відвели на митний контроль. Я віддав паспорт, у мене його забрали та й усе. Зачинили мене в цьому приміщенні. Встиг матері написати, що мене затримали, потім мене забрали телефон. У результаті один прикордонник мене вивів, каже пішли поспілкуємось. Почав мене розпитувати. Я почав просто відмовлятися, говорити, що мені до Казахстану треба з приводу квартири. У мене померла тітка, отримати спадок. А в мене справді там тітка померла. Він сказав добре, зараз за тобою приїдуть, поспілкуються, потім тебе відпустять. Мене відвели до ізолятора. Там стояли такі здорові лампи на стелі, і біля них дуже літало багато мух. Прям такий стояв гомін від них. Потім приїхали оперативники ФСБ із Ішима. Відвели мене до кабінету для розмови. Він такий невеликий і просто там підлога стіни такий величезний портрет Путіна”, — розповів “Івар”.
Ставили підступні питання
Співробітники ФСБ почали ставити розпитувати і ставити підступні питання, які можна використати проти тебе, якщо відповіси не точно, каже боєць. Потім вони попросили відкрити телефон. “Івар” спочатку відмовився.
“Вони кажуть, а що він телефон не хоче відкривати? Ну все, отже, терорист. У нього, напевно, зараз там його українські друзі чекають на іншій стороні кордону, мабуть, веземо його в СІЗО. Я в результаті почав сперечатися, говорю давайте відкрию телефон. Мені просто дуже не хотілося їхати назад до відділення поліції чи ФСБ. Відкрили телефон, там особливо нічого, окрім книжок, вони не знайшли. “Телеграм” я сховав на телефоні. Мене це неодноразово рятувало. Відповідно нічого знайти не змогли. Подивилися і зрозуміли, що з мене нічого не взяти. І почали знову питати про моє татуювання. А ти ось купався там на пляжі влітку? А от, може, ти в коледжі комусь її показував? Мене за демонстрацію забороненої символіки хотіли залучити. Я сказав ні. Останнє питання було, може, він на фізкультуру ходив у коледжі? Я говорю ні, одна пара була, я її проспав. Кажу телефонуйте до коледжу, дізнавайтеся. Ну вони зрозуміли, що з мене нічого не взяти” — розповів “Івар”.
Втеча до Казахстану
Після цього, за словами “Івара”, його відпустили. Втім, попередили, що поспілкуються з ним знову, коли повернеться назад до Росії з Казахстану.
“Я ще десь годину просидів у ізоляторі у великому з мухами. Мені там жодної їжі, нічого не давали. Просто сидів і чекав, доки знайдуть попутку. А я їхав взагалі абсолютно до іншого міста. У мене квиток купили. У результаті мене висадили в Петропавловську о третій ночі з майже сівшим телефоном без зв'язку. Грошей у мене було із собою небагато, 100 доларів. Я якось дістався залізничного вокзалу. Там познайомився з одним хлопцем із Твері, який поїхав від мобілізації і якось уже обжився”, — розповів “Івар”.
Як потрапив до України
Боєць каже, що не встиг виконати умови, щоб потрапити до РДК. Однак згодом з'явився варіант потрапити до України за допомогою організації “Громадянська рада”.
“У підсумку з хлопцями з різних країн треба було поїхати до Туреччини. Нібито там зараз через польське посольство зроблять візи, і ми поїдемо через тиждень. У результаті ми прилетіли, у мене знову з собою було близько 100 доларів. Зняли там хостел, нам обіцяли ще фінансову допомогу. У підсумку я чекав так десь до лютого. Я вже виїхав до Грузії, там поміняв місце проживання, бо постійно ці “сніданки”, там ось наступного місяця ми обов'язково привеземо вас. Ось через тиждень, через день — постійно створювали видимість якоїсь активності. Грошової допомоги я ніякої від них не отримав і РБК перестав із ними співпрацювати. Вже самотужки нас якось вивезли. Я жив у Грузії. Там у нас була людина, яка займалася всіма нами. З'явився коридор через одну країну. Я не розкриватиму з метою безпеки, щоб цей коридор зберегся. І в червні серед перших заїхали на територію України, нас підібрали на кордоні автобусом, і ми поїхали”, — розповів боєць.
На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео Переслідування ФСБ. Обшуки. Виїзд із Росії. Ідеологія “РДК”. Війна України. Тяжке поранення.
Читайте також: