В Україні сьогодні відзначають День медичної сестри. Медики його до перемоги святом воліють не називати. Адже після повномасштабного вторгнення щодня вони приймають поранених бійців, працюють у час тривог і ворожих атак. А чимало медсестер та медбратів на передовій рятують життя українським воїнам.
Жити — це коли рятуєш життя іншим. Так коротко розповідає про свою роботу бойова медикиня Альона Фарманова із позивним «Таблетка». У її нинішній роботі зізнається, вистачає адреналіну. Ще 2018 вона підписала контракт зі Збройними силами та пішла працювати. Від 2022 року — вона або на передовій, або максимально поруч із нею. Харківщина, Сумщина — саме там разом із підрозділами «Таблетка» надавала допомогу на стабпунктах, допомогала під обстрілами вивозити поранених або ж координувала евакуації. І навіть у короткому відрядженні до Києва — продовжує підказувати колегам.
«Я ще погоджую евакуацію, щоб наші хлопці не залишались там без уваги», — каже медикиня.
Сучасна війна, каже, змінює і вимоги до медиків. Все потрібно робити швидше, освоювати нові навички. Адже ворог постійно змінює тактику бою і засоби. Тож і травми та лікування — нині зовсім інші.
Свій день сьогодні відзначають українські медсестри та медбрати. Святом його, принаймні до перемоги, медики воліють не називати. Бойові медсестри та медбрати разом із воїнами — на полі бою. А дехто — віддав у бою своє життя. Цивільні щодня приймають поранених бійців, працюють у час тривог і ворожих атак.
«Милосердя — це раз, стресостійкість — це два, доброта, доброзичливість», — каже медсестра.
Такою, певна Галина Паралюх, і має бути медична сестра. Нею вона працює уже більше 30 років. Каже, ніколи не мала сумнівів, що це її покликання. Бо вона не лише про порятунок життя, а й про емоційну підтримку людей.
«Ти бачиш, що ти приносиш користь людям. Це, напевно, найкращий результат, коли ти бачиш посмішку людей, що ти їм допоміг, що їм твоя допомога потрібна була і вона була якісна і кваліфікована», — каже медсестра.
Кардіохірург Ілля Ємець каже, медична сестра чи медичний брат — це права рука лікаря. У його професії, додає, від секунд залежить життя. Тому поруч має бути людина, якій довіряєш як собі. Вперше, це зрозумів ще коли працював з Миколою Амосовим.
«У нього була улюблена медсестра, і психологічно вона, я впевнений, коли вона хворіла, або її не було з якоюсь причиною, то я бачив, як Миколай Михайлович, наприклад, ну, будемо так казати, не в тій формі», — каже Ілля Ємець.
Пізніше каже і сам у тому переконався. Нині він президент Міжнародного конгресу медичних сестер, який цьогоріч проходить уже вшістнадцяте. Присутнім у залі нагадує — медстестринство бере своє коріння саме із України. Воно виникло завдяки Миколі Пирогову 1853 року під час Кримської війни.
З іншого боку, певні учасники конгресу, небайдужість має усіляко проявляти і держава. Адже медичні заклади нерідко стають цілями ворожих атак. Водночас середня зарплатня медсестер менше 17 тисяч гривень і нижче середньої по країні.І це при тому, що 60 відсотків медичного штату — це саме медсестри та медбрати.
У Міністерстві охорони здоров’я кажуть, торік представили програму розвитку медсестринства. І обіцяють продовжити реформи. Аби професія мала те ставлення, на яке заслуговує.