Чи може гравітація бути не силою, а алгоритмом, який допомагає впорядковувати інформацію? Таку гіпотезу висунув доктор Мельвін Вопсон у дослідженні, опублікованому в журналі AIP Advances. Він розвиває ідею про те, що Всесвіт — це складна інформаційна система, схожа на цифрову симуляцію, а гравітація — механізм, який зменшує хаос та оптимізує “код реальності”.
Про це пише SCI News.
Науковець стверджує, що в рамках інформаційної фізики об’єкти у Всесвіті притягуються не лише завдяки масі, а й тому, що їх об’єднання дозволяє зменшити обсяг інформації, яку потрібно зберігати.
“Це як комп’ютер, що стискає дані: простіше керувати одним об’єктом, ніж мільйонами частинок”, — пояснює він.
Вопсон уявляє простір-час як сітку з цифровими осередками — клітинами, які зберігають біти інформації. За його словами, коли часточки зближуються, Всесвіт стає “економнішим” у плані обчислень — так виникає гравітація. Раніше дослідник уже висував ідею, що інформація має фізичну масу, а елементарні частинки містять у собі “дані” про себе подібно до ДНК.
Ця концепція також дозволяє по-новому подивитися на чорні діри, які можуть бути своєрідними “серверами”, де інформація концентрується до межі, і навіть на природу темної матерії та темної енергії — можливо, вони є продуктами обчислювальної системи, в якій ми існуємо.
Хоча гіпотеза залишається теоретичною, автор вважає, що вона може стати основою для нових експериментальних підходів. За словами Вопсона, це крок до об’єднання фізики, філософії та інформатики і потенційно — до розгадки природи самого Всесвіту.