У вівторок, 1 квітня, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив, що 28 березня наше МЗС дипломатичними каналами отримало новий текст угоди про надра й розпочало відповідні консультації з американською стороною. Йдеться про принципово новий документ, драфт якого вже бачили й проаналізували ключові західні й українські медіа, назвавши його “кабальним” і таким, що це начебто “Україна програла війну США й має зараз виплачувати репарації”. Адже від попередньої рамкової угоди, яку Київ і Вашингтон так і не підписали через сварку в Овальному кабінеті під час візиту Зеленського до США 28 лютого, не залишилося й сліду.
Трамп обіцяє Зеленському “великі проблеми”, якщо Україна відмовиться підписувати зі США угоду про корисні копалини. Пізніше він додав, що український президент “намагається переглянути угоду про рідкісноземельні копалини”, сказавши, що ця “мінеральна” угода дасть Америці можливість повернути назад наданих Україні $350 млрд в рамках військової і фінансової допомоги за ці три роки повномасштабного російського вторгнення. Трамп вже не вперше озвучує цю неправдиву цифру. Насправді, за оцінками Кільського інституту, це $123 млрд. До того ж, це була безповоротна допомога, яку ухвалювали в Конгресі і республіканці, і демократи. А закон, як ми знаємо, зворотної сили не має.
Проте Трампа це, як бачимо, не хвилює. Мало того, що він продовжує викручувати руки Україні, так ще й не чинить жодного тиску на Путіна. Що в цій ситуації робити Україні? Чи вдасться Києву переглянути нову запропоновану версію тексту угоди про надра, змінивши її на свою користь? Читайте в матеріалі ТСН.ua.
Доступ до надр: і жодних гарантій безпеки
ТСН.ua вже писав, що минулого тижня Київ отримав від Вашингтона новий текст угоди про надра на 58 сторінок, яка є абсолютно невигідною для України й не має шансів пройти ратифікацію у Верховній Раді. При цьому, за інформацією українських дипломатичних джерел ТСН.ua, на переговорах у Джидді в середині березня українська делегація пропонувала американцям прямо там у Саудівській Аравії підписати рамкову угоду про надра. Проте вони відмовилися.
Цю рамкову угоду мали підписати ще 28 лютого у Вашингтоні, якби не скандал, який зчинили Трамп і його віцепрезидент Джей Ді Венс, накинувшись на президента Зеленського. А після цього сторони б взялися за розробку власне конкретної великої угоди, яку б ратифікувала Верховна Рада. Щоправда про взаємну ратифікацію в Конгресі американська сторона ніколи не говорила.
Минулого тижня, в четвер, 27 березня, міністр фінансів США Скотт Бессент заявляв, що Київ і Вашингтон можуть укласти угоду про надра вже найближчими днями. “Ми передали завершений документ, який зараз розглядається українцями, і сподіваємося перейти до повноцінних обговорень і, можливо, навіть отримати підписи наступного тижня”, – додав американський посадовець. Проте, вже наступного дня, 28 березня, західні та українські ЗМІ вибухнули обуренням, що це абсолютно новий текст угоди, причому досить кабальної для Києва.
По-перше, як зазначило видання The Telegraph, новий текст угоди нагадує радше документ про експропріацію, адже США контролюватимуть все: не лише розвідку, видобуток абсолютно всіх корисних копалин і доходи, а й українську інфраструктуру, пов’язану з природними ресурсами, – дороги, залізницю, трубопроводи, порти, НПЗ тощо.
По-друге, трьох із п’яти членів Інвестиційного фонду реконструкції, який пропонується створити цією угодою про надра, обиратимуть США, й вони матимуть “золоті” акції – право “першої ночі” – на ухвалення будь-яких рішень. Тобто, двоє членів цього фонду, призначені від України, жодного впливу там не матимуть.
По-третє, як зазначають українські посадовці, йдеться про створення юридичної особи – Інвестиційного фонду реконструкції – у штаті Делавер. Тобто, можна припустити, що навіть податки платитимуться у США, а не в Україні. До того ж, ця нова версія угоди не має статусу міждержавного договору, а отже США не будуть зобов’язані її голосувати в Конгресі, як і Україна у Верховній Раді.
І, по-четверте, Україна не отримуватиме 50% роялті, поки не поверне США “борг” – надану Америкою за ці три роки повномасштабного російського вторгнення безповоротну допомогу. Але Трамп говорить, що Україна “винна” США $350 млрд, що насправді не відповідає дійсності.
За словами Андрія Сибіги, українська сторона була готова підписати раніше напрацьовану рамкову угоду. З отриманням нового тексту, Київ налаштований на укладення такого документу, який відповідатиме обопільно національним інтересам як США, так і України.
“Ми вважаємо, що текст угоди, який передбачатиме подальшу посилену присутність потужного американського бізнесу – це також внесок у безпекову інфраструктуру України. Тому ми будемо працювати з американськими колегами для досягнення взаємоприйнятного тексту для підписання”, – зазначив Андрій Сибіга. Проте, на жаль, новий текст угоди не передбачає жодних дієвих гарантій безпеки ні для України, ні для американського бізнесу та інвестицій в Україні, якщо Росія знову почне агресію після встановлення режиму припинення вогню, до якого так прагне Трамп. Жодні закордонні інвестиції, підприємства і заводи в Україні не стримали Путіна почати повномасштабну війну в лютому 2022 року.
Що робити Україні: треба змінювати угоду
На думку колишнього головнокомандувача об’єднаними ЗС НАТО в Європі Джеймса Ставрідіса, можливо, це така тактика адміністрації Трампа починати переговори з максималістської позиції, часто шантажуючи партнерів, щоб потім укласти дійсно вигідну угоду.
“У підсумку, українцям було б розумно укласти цю угоду (зі США – Ред.) щодо корисних копалин. Очевидно, це щось дуже важливе для президента Трампа. І допомога Україні для українців однозначно дуже важлива”, – додав Ставрідіс.
Тобто, очевидно, що без принципової згоди України підписати зі США угоду про надра Трамп може знову зупинити військову допомогу й обмін розвідданими з Києвом. За словами речника Ради нацбезпеки США Джеймса Хьюітта, “угода про корисні копалини дає Україні можливість сформувати стійкі економічні відносини зі США, які є основою для довгострокової безпеки та миру, а також відображає минулі та нинішні зобов’язання Америки перед Україною”. Проте, як вже заявляв Володимир Зеленський, Україна не буде сприймати борги, коли ми говоримо про минуле.
“Якщо йтиметься про нову підтримку, тоді США можуть ставити ті чи інші умови. Ми розуміємо, що безкоштовно ця команда нічого нам робити не буде”, – підкреслював Володимир Зеленський.
До того ж, “визнання” боргів минулого може створити для України небезпечний прецедент, бо в такому разі й інші західні партнери, які допомагали й продовжують допомагати Україні, одного дня можуть вимагати повернення своїх коштів. Ба більше, в новому варіанті угоди про надра жодним чином не передбачена можлива участь європейських інвесторів у розвідці й видобутку українських корисних копалин, що прямо суперечить нашій Угоді про асоціацію, адже Україна рухається до членства в ЄС. Запропонована угода надасть США “право першої пропозиції” для всіх майбутніх проєктів у сфері природних ресурсів та інвестиційних проєктів щодо відповідної інфраструктури.
Тож, попереду у українських посадовців і дипломатів багато роботи. Треба, зрештою, переконати адміністрацію Трампа підписати з Україною дійсно вигідну для обох сторін угоду про надра. Адже це й репутація США в світі. Хто після цього захоче підписувати з Америкою подібні угоди, якщо вони будуть здирницькими й не враховуватимуть інтересів іншої сторони?