Залізний характер Япончика: історія піхотинця бригади «Червона Калина»

Нацгвардієць Япончик знищує окупантів на передовій

Нацгвардієць Євгеній із позивним Япончик разом із побратимами неодноразово зупиняв ворожі атаки. Війна загартувала його характер, і попри численні контузії він продовжує воювати у найгарячіших точках фронту. Про це повідомляє I-VIN.INFO посилаючись на фейсбук-сторінку Червона Калина – 14 Штурмова Бригада НГУ.

«Мінометом зустріли, танком проводжали»

До бойової бригади «Червона Калина» Національної гвардії України Євгеній приєднався у 2023 році, вступивши до батальйону оперативного призначення «Ягуар». Перше бойове хрещення прийняв на Запорізькому напрямку. Тоді він разом із підрозділом вів бої в умовах постійного мінометного та артилерійського обстрілу, а також роботи ворожих дронів.

«Мінометом зустріли, танком проводжали. Ми зайшли о 9-й вечора, а до позиції дійшов тільки о 5-ї ранку. Я долав півтора кілометра 8 годин, бо просто не давали рухатися. Тільки пробіжиш 200 метрів — усе, тебе побачили, і починають працювати», — згадує гвардієць.

Ворожа ствольна артилерія накривала позиції Япончика всю ніч.

«Мене намагалися розібрати, засипало, непогано контузило. В той момент я подумав: усе, мене вже звідси не випустять».

Але боєць вистояв. Кожен його вихід був випробуванням, і з кожним новим завданням він ставав сильнішим.

«Вони зляться, бо не можуть нас вибити»

Зараз Япончик воює на Донеччині. Разом із побратимами він обороняє підступи до Покровська. Там росіяни щодня намагаються прорвати оборону.

«Ми їм заважаємо на тій ділянці, де стоїмо. Вони нас намагаються вибити, але не виходить. Відправляють групи по 4–6 чоловік, і в одному й тому ж місці ми їх знищуємо. Нам приємно, що вони так «удобрюють» нашу землю», — говорить він із іронією.

Попри запеклі бої, бойовий дух підрозділу незламний. Українські військові щоразу нагадують окупантам, що росіяни тут тимчасово.

«Нещодавно наші дронщики зробили їм подарунок — встановили український прапор на найвищій точці одного із сіл, що під їхнім контролем. «Подарунок» їм сподобався, ми це відчули», — усміхається Япончик.

«Живеш кожною хвилиною»

Відпочинок для бійця — це коротка відпустка вдома. Але навіть у мирному місті думки про війну не покидають.

«Тут люди живуть від ранку до вечора, а там ти живеш кожною хвилиною. Вийшов після виконання задачі — видихнув, відпочив, і знову назад. Там ти живеш життям. Один мінус — немає близьких», — говорить Япончик.

Попереду у нього нові бої. Чоловік повертається на передову, щоб продовжити боронити рідну землю. І має лише одну мету — перемогу.

«Я воюю для того, щоб на мою землю не прийшов ворог. Щоб моя дитина, яка незабаром народиться, не мусила нікуди виїжджати. Я народився і виріс тут, і хочу жити тут далі. Тому перемога буде».

Читайте також, від Криму до Вінниччини: історія волонтерки Юлії Гаврилюк.

Щоб отримувати новини вчасно, підписуйтесь на наш Телеграм-канал.

Фото: взято з допису

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *