На Заході обговорюють, як може закінчитися війна в Україні, що подекуди викликає занепокоєння. Зокрема, в деяких країнах побоюються, що ці розмови можуть призвести до того, що Київ буде змушений піти на передчасне припинення вогню.
Про це пише Bloomberg із посиланням на власні джерела.
Будь-яке рішення про початок переговорів має ухвалювати лише Україна, впевнені співрозмовники Bloomberg. Вони кажуть, що ніхто не чинитиме тиск на президента Володимира Зеленського, щоб той почав переговори. Водночас “український президент непохитно дотримується позиції – як у публічних виступах, так і в приватних розмовах, – що будь-які територіальні поступки Росії були б несправедливими”.
“З урахуванням цього, а також того, що і Росія не виявляє намірів переглядати свої цілі у війні з Україною, реальні переговори видаються віддаленою перспективою”, – йдеться у матеріалі.
З іншого боку, пише Bloomberg, наближається зима, і якихось ознак, що ситуація на фронті може різко змінитися, немає. Саме це і змушує партнерів України починати намацувати способи, в які дипломати зможуть запропонувати вихід із глухого кута.
Мирні переговори – в чому головна проблема
Несподіване просування ЗСУ в Курській області Росії заперечило упередження, що конфлікт перебуває в мертвій точці, що грало на руку Кремлю.
“Проте ймовірність того, що українські сили можуть швидко звільнити від росіян усі окуповані ними території, є дуже невисокою. Та й які стратегічні цілі операції на Курщині, також досі незрозуміло”, – кажуть експерти Bloomberg.
Тим часом РФ уже зруйнувала значну частину української енергетики, що викликає занепокоєння щодо майбутньої зими.
Очікується, що в рамках свого “плану перемоги” президент Зеленський наполягатиме на пришвидшенні вступу України до НАТО та ЄС, підписанні безпекових угод і продовженні постачання високотехнологічної зброї, повідомили Bloomberg два джерела, знайомі з перебігом переговорів.
Наприкінці вересня Зеленський має зустрітися з президентом США Джо Байденом у кулуарах Генасамблеї ООН і представити свій план кандидатам у президенти – Камалі Гарріс і Дональду Трампу.
Як українці ставляться до територіальних поступок
У Bloomberg наголошують, що більшість українців не погоджуються на територіальні поступки, про що, зокрема, свідчить нове соцопитування. Водночас коли йдеться про гарантію членства України в НАТО та ЄС, кількість тих, хто проти, падає від 55% до 38%.
Як зазначив співрозмовник, для Зеленського буде дуже важко політично підписати будь-яку угоду, яка передбачає територіальні поступки Росії, тоді як Путін не відмовляється від своєї мети повністю підкорити Україну.
“Врешті Путін може просто зачекати й подивитися, хто виграє президентські вибори у США таі якою буде реальна політика переможця”, – кажуть експерти Bloomberg.
Деякі інші союзники вказують, що між виборами в листопаді 2024-го та інавгурацією в січні 2025 року в адміністрації Байдена, яка залишатиме Білий дім, буде коротке вікно можливостей для якоїсь мирної угоди. Прибічники цього розвитку подій вказують на те, що після зміни влади у США продовження фінансової допомоги та військової підтримки України буде під питанням, а в Європі набирають силу крайні праві сили.
Нагадаємо, днями німецький канцлер Олаф Шольц зробив заяву про шляхи для досягнення миру в Україні.