В Україні декілька стартапів розробляють системи штучного інтелекту (ШІ), які допомагають управляти величезним парком безпілотників, щоб отримати технологічну перевагу в бою.
Про це йдеться у статті Reuters.
Україна сподівається, що розгортання дронів із підтримкою штучного інтелекту на лінії фронту допоможе подолати глушіння сигналу з боку росіян, а також дозволить БПЛА працювати у більших групах.
Розробка безпілотників зі штучним інтелектом в Україні в основному розділена на візуальні системи, які допомагають ідентифікувати цілі та вводити в них безпілотники, картографування місцевості для навігації та більш складні програми, які дозволяють БПЛА працювати у взаємопов’язаних “роях”.
Одна з компаній, що працюють у цьому напрямку, Swarmer розробляє програмне забезпечення, яке об'єднує безпілотники у мережу. Рішення можуть прийматися миттєво всією групою, а людина лише даватиме дозвіл на автоматичні удари.
“Коли ви намагаєтеся збільшити масштаб (за допомогою людей-пілотів), це просто не працює”, — сказав Reuters генеральний директор Swarmer Сергій Купрієнко в київських офісах компанії. “Роєм з 10 або 20 дронів або роботів людям практично неможливо керувати”.
За інформацією видання, Swarmer є однією з понад 200 технологічних фірм, які виникли після повномасштабного вторгнення РФ, з цивільними людьми з ІТ-сфери, які розробляють дрони та інші пристрої.
Купрієнко стверджує, що в той час як пілоти-люди намагалися виконувати операції із залученням більше п’яти безпілотників, ШІ зможе обробити сотні.
Система під назвою Styx керує мережею розвідувальних і ударних безпілотників, як великих, так і малих, у повітрі та на землі. Кожен безпілотник міг би планувати власні рухи та передбачати поведінку інших у “рою”.
Окрім розширення операцій, Купрієнко сказав, що автоматизація допоможе захистити пілотів безпілотників, які діють поблизу лінії фронту та є пріоритетною ціллю для вогню противника.
Технологія Swarmer все ще знаходиться в стадії розробки і була лише експериментально випробувана на полі бою, додав він.
ШІ вже використовується в деяких ударах українських безпілотників дальньої дії, спрямованих на військові об’єкти та нафтопереробні заводи за сотні кілометрів усередині Росії.
Один український чиновник, на умовах анонімності, сказав Reuters, що атаки іноді включають рій із близько 20 безпілотників. Основні безпілотники летять до цілі, але завданням інших є знищити або відволікти ППО на цьому шляху. Для цього вони використовують форму штучного інтелекту під наглядом людини, щоб допомогти виявити цілі або загрози та спланувати можливі маршрути.
Посилення РЕБ і зменшення ефективності FPV-дронів
Потреба в дронах із підтримкою штучного інтелекту стає все гострішою, оскільки обидві сторони розгортають системи радіоелектронної боротьби (РЕБ).
Особливо невеликі, дешеві дрони FPV (вид від першої особи) , які стали основним способом для обох сторін вражати ворожу техніку в 2023 році, останнім часом стають менш влучними через протидію РЕБ.
“Ми вже працюємо над концепцією, що в найближчому майбутньому між пілотом і БПЛА не буде зв’язку на передовій”, — сказав Макс Макарчук, керівник напряму ШІ в Brave1, акселераторі оборонних технологій, створеному українським урядом.
За словами Макарчука, відсоток БПЛА, що вражають ціль, постійно знижується. Більшість FPV-систем зараз мають відсоток влучання в ціль 30-50%, а для нових пілотів цей показник може становити лише 10%.
Водночас, за прогнозами, FPV-безпілотники, керовані штучним інтелектом, зможуть вражати цілі з точністю близько 80%. Щоб протистояти загрозі радіоелектронної боротьби, виробники, включаючи Swarmer, почали розробляти функції, які дозволяють дрону націлюватися на ціль за допомогою камери.
Автоматизація останньої частини польоту безпілотника до цілі означає, що йому більше не потрібен пілот, таким чином зводячи нанівець ефект глушіння РЕБ.
Безпілотники з підтримкою ШІ розроблялися роками, але досі вважалися дорогими та експериментальними.
Яке головне завдання для українських виробників дронів
В Україні головне завдання для виробників – виготовити недорогу штучну систему наведення на дрони. Це дозволить масово розгорнути його вздовж всієї лінії фронту протяжністю 1000 км, де щотижня використовуються тисячі безпілотників FPV.
Макарчук сказав, що він оцінив вартість встановлення простої системи націлювання, яка б фіксувала форму, видиму камерою дрона, приблизно в 150 доларів за дрон.
А світ стривожений
Тим часом у світі існує широке занепокоєння щодо етики зброї, яка виключає людську участь. Дослідження Європейського парламенту 2020 року попереджає, що такі системи можуть порушувати міжнародне гуманітарне право та знижувати поріг початку війни.
Раніше повідомлялося, що у Польщі держкомпанія допомагала Ірану виготовляти “Шахеди”, якими РФ обстрілювала Україну.
Читайте також: