Українці шоковані сумою коштів, які були витрачені на захист Трипільської ТЕС від повітряних ударів Росії, яку вчора знищив ворог на Київщині. Йдеться про понад 9 млрд, які виділили на такі цілі з держбюджету.
Чиновники виправдовуються, мовляв, захист був лише від атак БПЛА та уламків ракет і не врятував би станцію від ракетного влучання.
Сайт ТСН.ua поцікавився у Олега Попенка, експерта зі сфери ЖКХ, чи дійсно будівля ТЕС була захищена від повітряної атаки і чи правильно використані такі шалені гроші.
Запевняли, що захист на 100%
“Давайте пригадаємо, що розповідали нам відповідальні чиновники, вони заявляли, що об’єкти “Центренерго” – Трипільська ТЕС на 100% захищена від влучань, а Зміївська ТЕС на 70% захищена від влучань. Сьогодні ж чиновники додають, що виявляється Трипільська ТЕС мала захист лише від дронів. Але ж це зовсім інша історія! Тоді у мене виникає цілком логічне запитання: куди витратили понад 9 мільярдів гривень? І на який саме захист від дронів. Мені здається, що ця цифра зовсім не вписується у вартість антидронового захисту“, – розповідає сайту ТСН.ua Олег Попенко, голова Спілки споживачів комунальних послуг, експерт сфери ЖКГ.
Він додає, подібне нестикування спонукає до питання: як та на яку суму захищені інші об’єкти “Укренерго”? Адже, за словами експерта, у четвер було зафіксовано влучання ворогом у ще 4 об’єкти, і вони також серйозно постраждали.
“Потрібно з’ясувати куди зникли ці гроші і хто буде відповідати за цю абсолютно бездарну позицію щодо захисту енергетичних об’єктів. Як можна було витратити десятки мільярдів гривень так, що об’єкти тепер не працюють”, – зазначає Олег Попенко.
Питання мільярдів
Варто зазначити, що у вересні минулого року прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, про виділення 9,7 млрд гривень на захист енергетичної системи. Не уточнюючи, на які саме об’єкти виділяються кошти.
“На позаминулому засіданні уряд виділив додаткові 9,7 млрд грн на захист критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору”, – сказав 12 вересня 2023 року Денис Шмигаль.
Олег Попенко стверджує, що на захист усього паливно-енергетичного сектору було виділено 50-70 мільярдів гривень.
“Я кажу не тільки про “Центренерго” та інші компанії. У нас ще є “Укренерго”. На їх об’єкти виділялися величезні кошти, тому потрібно розглядати усе в комплексі. А понад 9 мільярдів гривень – це те, що було окремо виділено на захист об’єктів “Центренего”, тобто на Зміївську та Трипільську ТЕС. Можливо, щось з цих коштів дали на захист об’єктів ДЕТК, бо чіткою інформації немає, а документи закриті і не можна подивитися, як ці кошти були розподілені. Але точно понад 9 мільярдів не може бути на всю галузь, бо там цифри набагато більші”, – переконує Олег Попенко.
Треба ховати під землю
Експерт погоджується, що порятунку від прямого влучання “Кинджалом” у будівлю ТЕС може і не бути, але наполягає, що величезні кошти мали б використовуватися більш раціонально.
“Про те, що подібні об’єкти потрібно ховати під землю, я говорив, мабуть першим, ще влітку 2022 року – єдиним захистом для трансформаторних підстанцій є лише їх варіант переміщення під землю. І така практика у нас в Україні є. Подібні заходи безпеки пропонувалися ще задовго до початку війни. Була навіть розроблена програма про підземне розміщення усіх трансформаторних підстанцій. Ще на початку війни, я наголошував, що це, на жаль, єдиний вихід врятуватися від ракет і саме його потрібно реалізовувати на практиці”, – розповідає Олег Попенко.
Експерт додає, що такі країни, як Швейцарія, Німеччина, Польща, Чехія, вже опрацьовують проєкти щодо переміщення трансформаторних підстанцій під землю. Причому йдеться не про великі підстанції. Хоча, наприклад, у Румунії є досвід монтування трансформаторної підстанції всередині скелі.
Коли загрожуватиме блекаут?
Олег Попенко додає, що на даний момент через знищення Трипільської ТЕС загрозливої ситуації для Києва та області немає.
“Києву та Київській області зараз нічого не загрожує. Навіть були введені обмеження постачання електроенергії у мережу від сонця. Але, якщо обстріли з боку Росії будуть і надалі повторюватись, то відключення електроенергії у Київській області можливе у найближчі місяці. Також не варто забувати, що були спроби росіян влучити в Київську ГЕС, а вона покриває певну частину генерації електроенергії на піку навантаження. Також були спроби росіян влучити у ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6 у столиці та Дарницьку ТЕЦ. Якщо росіяни продовжать бити по цих об’єктах, ми просто залишимося без покриття пікового навантаження та станемо повністю залежними від імпортної електроенергії”, – зазначає Олег Попенко.
Він додає, що спрогнозувати чи будуть такі удари надалі ніхто не береться.
“Прогнозувати – справа невдячна. Але прослідковується певна послідовність та стратегія окупантів. Вони чітко б’ють по об’єктах критичної інфраструктури та, на жаль, досягають цілі”, – каже експерт.
Що з захистом енергооб’єктів у Києві
Олег Попенко зауважує, що дуже сумнівається у тому, що усі енергетичні об’єкти у Києві захищені від російських обстрілів навіть, якщо про це заявляють можновладці.
“Ми вже бачимо, наскільки виявився унікальним гіперпроєкт захисту об’єктів на 100% від “Центренерго” та “Укренерго”. І російські ракети напевно просто не знають, що наші об’єкти надійно захищені, тому чітко влучають, руйнуючи все, що можливо. Тому я ставлю під великий сумнів те, що наші об’єкти у Києві можуть бути захищені, якимось суперзахистом. Чим можуть бути захищені від ракет наші ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6? Хіба куполом, як над ЧАЕС, але такий купол треба будувати років 10. Тому я не вірю, що такого масштабу об’єкти можна захистити якось фізично, окрім систем ППО“, – зазначає Олег Попенко.
Раніше сайт ТСН.ua розповідав про раркетний удар по Трипільській ТЕС: чи є загроза блекауту для Києва та області.
Читайте також:
Чому Росії вдалось знищити ТЕС, яка “була захищена на 100%”: експерт вказав на нюанси
Зловісний план Путіна: навіщо ворог б'є по ГЕС та до чого тут створення “мертвої зони”
Загроза підриву Київської ГЕС: які райони столиці може затопити